Російська війна проти України посилює голод у світі, – The New York Times
Цієї зими невизначеністю для фермерів є стрімке зростання цін на добрива, одна з найбільших статей витрат. І криза тільки наростатиме.
Москва блокує більшість постачань з України, яка є одним із найбільших виробників пшениці у світі, а також потік продовольства порушують атаки на енергетичну мережу країни. Величезні кораблі, що перевозять українську пшеницю та інше зерно, розтягнулися в Стамбулі вздовж Босфору в очікуванні перевірки до того, як відправитися у порти по всьому світу.
Кількість кораблів, що проходять через цю вузьку протоку, яка з'єднує порти Чорного моря з більшими водами, різко зменшилась, коли 10 місяців тому Росія вторглася в Україну і запровадила морську блокаду. Під дипломатичним тиском Москва почала пропускати деякі судна.
Однак нині Кремль усе ще обмежує більшість постачань з України, яка колись разом із РФ експортувала чверть світового обсягу пшениці. А у тих небагатьох українських портах, які працюють у штатному режимі, російські ракетні й дронові атаки на енергетичну систему періодично пошкоджують зернові термінали, де пшеницю та кукурудзу завантажують на кораблі.
Тривала глобальна продовольча криза стала одним з найбільш далекосяжних наслідків російської війни, сприяючи масовому голоду, бідності та передчасним смертям. США і їхні союзники намагаються зменшити шкоду.
Американські чиновники організовують зусилля, щоби допомогти українським фермерам вивезти продовольство з країни. З одного боку, через залізничні та автомобільні мережі, з'єднані зі Східною Європою, а з іншого – на баржах, що переміщаються вверх по річці Дунай.
Але з настанням глибокої зими та атаками Росії на інфраструктуру України криза загострюється. Дефіцит їжі вже посилюється посухою на так званому Африканському Розі та надзвичайно суворою погодою в інших частинах світу.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, понад 345 мільйонів людей потерпають або перебувають під загрозою гострої нестачі продовольства. Це більше ніж удвічі перевищує кількість 2019 року.
«Зараз ми маємо справу з масштабною кризою продовольчої безпеки. Це результат багатьох речей, як ми всі знаємо, включно з агресією Росії проти України», – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен на саміті з лідерами африканських країн у Вашинґтоні минулого місяця.
Дефіцит продовольства і високі ціни болюче відбиваються на Африці, Азії та Америці. Офіційні особи США особливо стурбовані Афґаністаном і Єменом, спустошених війною; Єґипту, Лівану та іншим великим країнам-імпортерам продовольства складно оплачувати борги та інші витрати через їх різке зростання.
Навіть у таких заможних країнах, як США і Велика Британія, стрімке зростання інфляції, частково спричиненої війною, залишило бідніших людей без достатньої кількості їжі. Ситуація погіршується з кожним днем.
«Атакуючи Україну, житницю світу, Владімір Путін нападає на бідних світу, посилюючи глобальний голод. І це у той час, як люди вже перебувають на межі голоду», – заявила адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Павер.
Торік 20 грудня пан Блінкен оголосив, що уряд США почне надавати загальні винятки для своїх програм економічних санкцій, щоб забезпечити надходження продовольчої та іншої допомоги. Цей захід спрямований на те, щоби компанії та організації не відмовляли в допомозі через страх санкцій США.
Представники Державного департаменту заявили, що це була найбільш значна зміна політики санкцій США за останні роки. Минулого місяця Рада Безпеки ООН ухвалила аналогічну резолюцію щодо санкцій, але навмисне переривання Росією глобального постачання продовольства створює зовсім іншу проблему.
Москва обмежила власний експорт, збільшивши витрати в інших країнах. Найголовніше, вона зупинила продаж добрив, необхідних фермерам світу, хоча до війни РФ була найбільшим експортером добрив.
Її військові дії в Україні також мали значний вплив. З березня по листопад Україна експортувала в середньому 3,5 мільйона метричних тонн зернових і олійних культур на місяць, що є різким падінням порівняно з 5-7 мільйонів метричних тонн на місяць, які згідно з даними міністерства аграрної політики й продовольства країни вона експортувала до початку війни у лютому.
Ця цифра була б ще меншою, якби не угода, підписана ООН, Туреччиною, РФ і Україною торік у липні під назвою Чорноморська зернова ініціатива, згідно з якою Росія погодилася дозволити експорт із трьох українських морських портів. РФ продовжує блокувати 7 з 13 портів, які використовує Україна.
(В України є 18 портів, але 5 знаходяться у Криму, який Росія захопила ще у 2014 році. Крім трьох портів на Чорному морі, працюють також 3 на Дунаї).
«Початкова угода була лише на чотири місяці, але в листопаді її продовжено ще на чотири місяці. Коли в жовтні Росія погрожувала вийти з угоди, світові ціни на продовольство зросли на 5-6%. Наслідки цієї війни надзвичайно, надзвичайно руйнівні. Путін штовхає мільйони людей до бідності», – сказала заступник адміністратора USAID Ізобель Коулмен.
Хоча торішнє зростання цін на харчі є особливо значним на Близькому Сході, в Північній Африці та Південній Америці, ні один регіон не є застрахований від такого. Власне, якщо у США рівень зростання від 60%, то у Судані – вже від 1900%!
До війни ціни на продовольство вже піднялися до найвищого рівня за понад 10 років через пандемічні збої у ланцюгах постачання і поширення посухи. США, Бразилія та Арґентина, основні світові виробники зерна, 3 роки поспіль стикаються з посухою; рівень річки Міссісіпі впав настільки, що баржі, які перевозять американське зерно до портів, тимчасово зупинилися.
«Ослаблення багатьох іноземних валют стосовно долара США також змусило деякі країни купувати менше продовольства на міжнародному ринку, ніж в попередні роки. Було багато структурних проблем, а потім війна лише погіршила ситуацію», – прокоментувала ситуацію виконавчий директор платформи кліматичних і сільськогосподарських даних, що відстежує ціни на харчі "Gro Intelligence" Сара Менкер.
Офіційні особи США стверджують, що російські військові навмисно атакують зернові сховища в Україні, що є потенційним воєнним злочином, і знищують заводи з перероблення пшениці. Багато фермерів в Україні пішли на війну або втекли зі своїх земель, а інфраструктура, яка переробляла і транспортувала пшеницю та соняшникову олію на зовнішні ринки, зруйнована.
Для аграріїв в Україні різко зросли транспортні витрати; до війни фермери перевозили Чорним морем 95% експорту пшениці та зерна з країни. Зараз вартість зросла більш ніж вдвічі, а альтернативний маршрут – вантажівками до Румунії – коштує $85 за тонну.
«Відповідно до домовленості кожне судно, що виходить з одного з трьох українських портів на Чорному морі, прибувши до Стамбула повинно бути проінспектоване спільною командою українських, російських, турецьких співробітників і ООН. Команди шукають будь-який несанкціонований вантаж або членів екіпажу, а судна, які прямують до України, мають бути порожніми», – стверджує, речниця офісу ООН, який курує продовольчу програму, пані Ісміні Палла.
Дані ООН показують, що за останні тижні кількість перевірок знизилася. Сторони домовилися залучати по три групи щодня. На сьогодні український аграрний експорт залишається життєво важливим елементом боротьби з глобальною продовольчою небезпекою.
Відповідно до індексу, складеного ООН, за останні шість місяців ціни на харчі знизились порівняно з весняними максимумами, але вони залишаються набагато вищими, ніж у попередні роки. Цієї зими невизначеністю для фермерів є стрімке зростання цін на добрива, одна з їхніх найбільших статей витрат.
Фермери покрили вищу собівартість, підвищивши ціни на харчі. Багато фермерів використовують менше добрив на полях, це призведе до зниження врожайності в найближчі сезони, тим самим збільшуючи ціни на харчі.
У комюніке, виданому в листопаді після завершення зустрічі на Балі в Індонезії, лідери країн Великої двадцятки (G20) заявили, що вони глибоко стурбовані викликами глобальній продовольчій безпеці. А згодом пообіцяли підтримувати міжнародні зусилля, спрямовані на забезпечення функціонування ланцюгів постачання продовольства.
Уряд США витрачає близько $2 млрд на рік на глобальну продовольчу безпеку; після останньої великої продовольчої кризи у 2010 році він розпочав програму під назвою "Нагодуй майбутнє", яка зараз охоплює 20 країн. Починаючи з лютого 2022 року Вашинґтон виділив Україні понад $11 мільярдів на вирішення продовольчої кризи, зокрема $100 мільйонів на програму AGRI-Ukraine, яка допомагає близько 13 000 фермерам.
«Всі ці зусилля можуть допомогти відновити країну, одночасно пом'якшивши глобальну продовольчу кризу – сільське господарство є одною п'ятою економіки, і з ним пов'язана одна п'ята робочої сили країни. Це надзвичайно важливо для економіки України та для економічного виживання України», – висновує Ізобель Коулмен.
