Рухомі кордони росії приречуть її на загибель — Сергій Плохій

Табу на порушення державних меж ресурсної федерації московії зруйнував сам бункерний дід путін. Він марить минулим і ставить хрест на РФ.

Про це в інтерв'ю вітчизняному виданню New Voice заявив професор кафедри української історії у Гарвардському Університеті доктор наук Сергій Плохій. За його словами, після 24 лютого 2022 року кордони росії можуть і будуть рухатися назад-вперед, сточуючи державу-агресора.

Історик припустив, що оголошений вищим військово-політичним керівництвом України вихід на кордони 1991 року може розтягнутися на роки й навіть десятиліття. Причина: не тільки Україна виявилася не росією (що ми й так знали), але і росія виявилася не Україною в тому, як вони діють (про що ми не здогадувалися).

«На мій погляд, письменник-дисидент Алєксандр Солженіцин, у багатьох відношеннях, — батько цієї війни. Я вважаю, що ця війна була передбачувана, але її могло не бути. Якби реак­цією на російську агресію проти Сакартвело або анексію Криму була хоча б половина тієї реакції, яка прийшла починаючи з весни минулого року, цієї війни не було б. Є часткова відповідальність Заходу за те, що відбувалося.

Я думаю, що більша обороноздатність України могла б також стати певним стримувальним фактором у цьому. Війна була дуже ймовірна, але її могло не бути. Водночас з історичного погляду, такі великі держави, як от нинішня росія, не виграють війни з національно-визвольними рухами. Хоча ці визвольні рухи майже завжди слабкіші — військово, економічно, ресурсно», — зауважує Сергій Плохій.

Науковець певен, якщо подивитися на політичні трансформації на росії, то більшість із них пов'язана не тільки з програною війною, а й з війною, що була невдалою. Відтак, якщо росія внаслідок цієї війни не матиме досить серйозних і чутливих травм, поразок на ідеологічному, ментальному та інших рівнях, то ця війна дуже скоро повернеться.

«У довгій історичній перс­пективі у мене немає сумнівів, що росія програла. Скільки не говорять у росії про унікальність цивілізації, історії тощо, вона крокує шляхом світового розвитку, тобто трансформації імперських та постімперських суспільств. Людям на росії здавалося, що їм вдалося обдурити історію, сказати, що історія закінчилася, почався новий етап. Але через 70 років ці процеси не зупинилися.

Османська імперія також століттями розпадалася. Тобто у довгій перспективі абсолютно зрозуміло, куди рухаються ці процеси. У короткій історичній перспективі — це перспектива нашого життя, перспектива життя наступного покоління — такої впевненості бути не може. Ми бачимо, як росія вже в цій війні підважила свої суверенні кордони, закріпивши за собою частину окупованих українських територій, змінивши у 2022 році задля цього конституцію.

З вересня минулого року вони продовжують втрачати те, що вважають територіями «російської держави». Тож тепер кордони росії такі, що можуть рухатися назад-вперед, а табу на їх порушення зруйнував сам владімір путін. Це не може не впасти в око тим територіям Росії, які мають із Москвою феодальні відносини. Та ж Чечня існує в росії доти, допоки Мос­ква сплачує певний тип данини. Але у певній перспективі цілісність росії під великим запитанням», — спрогнозував Сергій Плохій.