Тарифна війна Трампа зробить із КНР глобального лідера
В історії з антикитайськими митами господар Білого дому вистрілив в ногу Америці. І комуністичний диктатор Сі Цзіньпін як ніхто зрозумів це.
Такими думками на шпальтах видання The Washington Post поділився відомий американський журналіст і телеведучий Фарід Закарія, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Він переконаний, що Дональд Трамп не здатен залякати наддержаву світового ланцюга постачань.
Торговельна угода президента США із керівником КНР, оголошена цього тижня, безперечно, є нечіткою. Але вона, здається, слідує знайомій схемі, яку навіть британське видання Financial Times влучно назвало «торгівлею ринковими спекуляціями» у дусі «Трамп завжди боїться» («Trump Always chickens out») з одним нюансом.
Текст документа здебільшого зводиться до повернення до такого стану справ, який існував до початку торговельної війни Трампа. Проте за винятком того, що американці все ще будуть платити мито у розмірі 55% на товари із КНР (порівняно з 10%-вим митом Китаю на американські товари).
Мита Трампа завдадуть шкоди Америці, а не Китаю. Економіст Дін Бейкер зазначає, що з огляду на ці мита Світовий банк тепер прогнозує уповільнення зростання економіки США з 2,8% минулого року до 1,4%.
Водночас темпи зростання економіки Китаю, як очікується, залишаться такими ж, як і в попередньому прогнозі. Зрозуміло, хто платить за «День визволення» Трампа, — його ж виборець!
За театральністю ховається важливий урок. Світова економіка зараз настільки складна і взаємозалежна, що навіть США, очолювані президентом, готовим використовувати будь-які засоби, стикаються із реальними обмеженнями своєї влади.
Науковці Генрі Фаррелл і Абрахам Ньюмен влучно зауважили, що економічна взаємозалежність може бути використана як зброя. Держави можуть експлуатувати будь-які переваги, які вони мають у світовій економіці, й використовувати їх для здійснення примусового тиску.
Вашинґтон був найагресивнішим користувачем цієї стратегії, вводячи санкції проти країн, додаючи вторинні санкції, караючи окремих осіб і виключаючи країни з глобальних систем. Але зараз ми бачимо реальні обмеження цієї влади і ціну її надмірного використання.
За минулі десятиліття президентські адміністрації США, як демократичні, так і республіканські, використовували економічну домінанту країни у світовій фінансовій сфері як зброю. І в цій сфері американська влада не має собі рівних.
Долар використовується майже у 90% всіх світових валютних операцій і становить близько 57% світових валютних резервів; понад 60% світового боргу випущено в доларах. Фінансова система обміну повідомленнями SWIFT, хоча і має штаб-квартиру у Бельґії, дотримується впливу США на санкції.
І, за оцінками Міністерства фінансів, у 2006 році забезпечила близько $5 трильйонів щоденних транзакцій. Ці інструменти дають Вашинґтону можливість карати таких супротивників, як Тегеран, Москва, Пхеньян та ізолювати їх від світової фінансової системи, не зробивши жодного пострілу.
Але торгівля не схожа на фінанси, у хаотичному, багатополярному світі країни мають багато варіантів. Коли США обмежили експорт етану до Китаю, Пекін замінив його іншими видами палива.
Крім того, КНР має власні важелі впливу та є найбільшим експортером товарів у світі, відвантаживши у 2023 році продукції на суму близько $3,4 трильйона. Китай виробляє майже 30% світової доданої вартості у виробництві та домінує в ланцюгах постачання у всіх галузях, від смартфонів до сонячних панелей.
Що ще важливіше, КНР — світовий лідер у переробці критично важливих матеріалів. Китай переробляє 68% світового нікелю, 73% кобальту, до 99,9% важких рідкісноземельних елементів і 59% літію — матеріалів, необхідних для електромобілів, вітрових турбін і напівпровідників.
Коли Вашинґтон посилив обмеження на експорт передових технологій виробництва мікросхем до Китаю. Пекін відповів забороною на експорт деяких рідкісних мінералів, життєво важливих для майже всієї американської електроніки та оборонних систем.
І на відміну від того, як Китай відреагував на обмеження Трампа щодо етану, США мали обмежений доступ до швидких замінників. Стратегія Трампа, якщо вона взагалі була, базувалася на фундаментально хибному розумінні Китаю.
Пекін готувався саме до такого тиску, який на нього чинив Трамп. Комуністична партія Китаю робила свою економіку менш залежною від імпорту з Америки, налагоджувала відносини з іншими країнами для укладення угод і готувала своїх споживачів до того, щоби вони були готові терпіти труднощі, щоб їхня країна могла протистояти іноземному тиску.
Задовго до Трампа Вашинґтон надто безладно використовував свою економічну потужність. Глобальна база даних про санкції показує, що за останні 20 років кількість випадків застосування США санкцій проти іноземних країн різко зросла, збільшившись більш ніж у п'ять разів!
Але Трамп довів це до нового екстремуму, погрожуючи митами та різними іншими заходами, які не мають нічого спільного з торгівлею (наприклад, скасування віз для іноземних студентів). Він більше схожий не на представника провідної країни світу, а на боса мафії.
Зрештою, торгова війна Трампа стала класичним прикладом неправильного використання жорсткої сили в сфері, де США не мали явної переваги і де примус, швидше за все, викликав би опір, а не поступливість. Вона порушила ринки, пошкодила союзи та прискорила пошук альтернатив системам, де домінують США.
А найбільшою ціною за таке брутальне використання жорсткої сили Америки буде підрив її м'якої сили: віри та довіри до Америки, які зробили її світовим лідером і визначили її порядок денний. Такж ще й забезпечили їй ключове становище в багатьох сферах, включаючи фінанси, валюту та міжнародну політику.
Політологи Роберт Кіогане та Джозеф Най нещодавно зазначили, що Трамп одержимий жорсткою силою. Такі люди, як він, можуть цитувати знамениту глузливу фразу Іосіфа Сталіна: «Скільки дивізій має Папа Римський?».
Але, як зазначають двійко політологів, через вісім десятиліть після Другої світової війни країна, якою правив Сталін, — СССР, — тепер похована в пісках історії, тоді як папство вижило і процвітає, маючи вплив у всьому світі. Як казали давні римляни, suum cuique.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, що американські санкції проти РФ у руках товариша Сі Цзіньпіна. Кремль в особі узурпатора путіна намагається зробити все, щоб Україна вийшла із процесу перемовин про мир.
