У Раді зареєстрували законопроєкт, який може посварити Україну з Туреччиною
Верховній Раді пропонують вшанувати геноцид вірмен.
На офіційному сайті Верховної Ради з’явився текст постанови №3070 «Про вшанування пам'яті жертв Геноциду вірменського народу».
Автором постанови є депутат від правлячої фракції «Слуга народу» Дар’я Володіна. Постановою пропонується визнати масове винищення вірмен у 1915-1922 роках в Османській імперії геноцидом.
Мотиви прийняття
В пояснювальній записці депутат акцентує увагу на тому, що експертними висновками Підкомісії Організації Об’єднаних Націй з попередження дискримінації і захисту меншин 1985 року підтверджено умисний характер дій, спрямованих на системне і організоване масове винищення вірмен, що проживали на території своєї історичної батьківщини та в інших частинах Оттоманської імперії, який відповідає визначенню терміну геноцид у відповідності до Конвенції ООН «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (1948).
Депутат апелює до того, що офіційно визнано і засуджено Геноцид вірмен Європарламентом (1987), Радою Європи (2001), Всесвітньою радою церков, Австрією, Аргентиною, Бельгією, Болівією, Бразилією, Ватиканом, Венесуелою, Німеччиною, Грецією, Італією, Канадою, Кіпром, Ліваном, Литовою, Люксембургом, Нідерландами, Парагвайем, Польщею, Португалією, Росією, Словаччиною, Сполученими Штатами Америки, Уругваєм, Францією, Чехією, Швейцарією, Швецією та багатьма іншими країнами.
Володіна переконана, що геноцид вірмен, а також його допущення світом, став умовою для подальших злочинів проти людства та геноцидів, Голодомору – геноциду українського народу та Голокосту.
Що пропонується
1. Визнати масові випадки знищення представників вірменського народу у 1915-1922 роках в Оттоманській імперії Геноцидом вірменського народу.
2. Днем пам’яті жертв Геноциду вірменського народу в Оттоманській імперії встановити в Україні 24 квітня.
Історичний екскурс
Нинішня територія Вірменії не охоплює всі етнічні землі. Вірмени історично проживали протягом багатьох століть від озера Севан, що на Кавказі, до Середземного моря. На початку ХХ століття території західного поширення вірмен контролювала Османська імперія. При цьому, в економічному і культурному житті імперії домінували саме вірмени. Османські султани намагалися асимілювати вірмен, однак безуспішно.
У 1908 році в результаті перевороту владу в Стамбулі захопили младотурки. Ними керувала ідея пантюркізму – домінування тюркських народів та створення імперії від Балкан до Алтаю. Вони негативно ставилися до слов’ян (болгар, сербів), греків та до вірмен, які проживали на території імперії.
У 1914 році спалахнула Перша світова війна. Османи у ній стали на бік країн Четвертинного союзу. Вірмен почали обвинувачувати у державній зраді, можливому сепаратизмі, використавши як привід саме воєнний стан. Проводилася активна депортація вірменів углиб країни, аби не допустити співпраці їх із Росією, яка була противником османів у війні.
Активно чистили військо від вірменських солдатів та генералів.
Днем початку винищення вірмен вважають 24 квітня 1915 року, коли зі Стамбула було депортовано вірменську інтелігенцію. За різними даними в ході етнічних чисток загинуло 1.5 млн вірмен, ще 1 млн стали біженцями. Це привело до того, що створилася світова діаспора вірмен. На даний час у світі проживає куди більше вірмен та осіб вірменського походження ніж у самій Вірменії чи Туреччині. У 1919 році при рівні народжуваності 8.7, смертність складала 204 людини на 1000 осіб. За цей же час населення Східної Османської імперії, де проживали в більшості вірмени, скоротилося на 20%.
При цьому самі вірмени не сиділи склавши руки. Був сформований список із близько 80 осіб, які були причетні до масових вбивств і депортації. Всі вони були знищені.
Наслідки визнання геноциду вірмен
Подібно як Росія активно заперечує Голодомор як акт геноциду проти українців, так і нинішня Туреччина заперечує геноцид вірмен. У цьому її активно підтримує Азербайджан, який має невирішений конфлікт із Вірменією з приводу Нагірного Карабаху.
Визнання геноциду вірмен багатьма країнами викликало активний протест Туреччини, відносини з якою, в разі прийняття такого рішення, одразу ж погіршаться.
Можливі дії українського парламенту та геополітичні наслідки
Зважаючи на те, що проєкт постанови внесений представником правлячої фракції, його можуть прийняти. Тоді Україна матиме погіршення відносин із Туреччиною (нещодавно Реджеп Ердоган приїжджав до Києва). Туреччина є важливим економічним партнером Києва та однією з найбільш потужних країн Чорноморського регіону, що може бути не на руку українській державі.
Другий сценарій: парламент не підтримає визнання геноциду вірмен і тоді країни Заходу та вірменські лобісти, які мають величезний вплив у Вашингтоні, зможуть говорити про «нелюдськість» і протидію правам людини в Україні. Ще одним варіантом розвитку подій є відхилення даної постанови до голосування, що допоможе згладити конфлікт.
Варто відзначити, що сама Вірменія не визнає Голодомор актом геноциду українського народу.
