Верховна Рада змогла наблизити Україну до ЄС ще на крок, але чи надовго?
Багатостраждальний закон про медіа таки ухвалено. Але з компромісами, які голосувалися у сесійній залі Верховної Ради.
Напередодні (13.XII.2022) український парламент ухвалив у другому читанні й у цілому 2 важливих для європейської інтеграції закони. Перший – про національні меншини, а другий – про медіа.
Дуже важливо, що при підготовці обох законопроєктів до другого читання враховані мої поправки, які повністю гармонізували їх із законом про державну мову. У підсумку – маємо доволі якісний європейський закон "Про національні меншини".
Хоча, звичайно, який би закон про меншини ми не ухвалили, завжди знайдеться хтось в Європейському союзі, кому щось у ньому не сподобається. Але парламент свою частину роботи виконав – тепер справа за керівництвом держави та нашими дипломатами, які мають захисти закон від спроб ревізії.
Те саме стосується і закону про медіа, в якому до другого читання усунуті неприйнятні норми, що розмивали культурний кордон з росією. Тривала робота у гуманітарному комітеті парламенту за участю депутатів різних фракцій, представників громадських організацій та медіа дала добрі плоди.
Перерахую основні з них:
- тепер у законі якісно виписані визначення україномовної програми та фільму;
- наближено на пів року збільшення з 75% до 90% мінімальної частки української мови на телебаченні;
- повернуто заборону на відтворення в медіа фонограм та кліпів російських співаків;
- збережено і добре сформульовано норми про перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
- посилено норми, що забороняють рашистську й комуністичну пропаганду тощо.
Так, не всі норми цього закону ідеальні, він є продуктом багатьох компромісів. Але у захисті нашого мовно-культурного простору – це виразний крок уперед.
