«Вовки Да Вінчі» презентували гімн української артилерії

Хай би там як, але гаубиці та гармати на фронті відіграють чи не найбільш визначальну роль.

Тож зовсім не безпідставно артилеристів віддавна іменують "Богами Війни", а поточні реалії в Україні надають цьому фразеологізму дедалі виразнішої повноти.

Однак в історії новочасної української артилерії є одна кричуща несправедливість – вона полягає у відсутності маршової пісні.

Пісні, яка б у гімнографічній манері увиразнила дух і специфіку цього військового профілю.

Відтак підлатати цю прогалину взявся боєць 1 окремої штурмової роти Добровольчого Корпусу "Правий сектор", який написав слова для такої пісні:

«Форсуючи сни рогозового лугу
Снують колісниці сталевих гармат.
Снаряди у чергу відточеним рухом
Складає на ковдру фортуни солдат.
Рівняння на цілі струнко тримає,
Заряджений в хобот фугасний снаряд
З ворожого флангу броня закипає
Путівку до смерті здобув окупант.
Б'є артилерія скрушним напором
Зéвсовим басом вихід гримить
Погибель в безчесті здобуде наш ворог
Працюють в полях Бóги війни.
І подихи гаубиць сповнені гніву,
Випалюють оптом московську орду.
Заряд зашивається в небо з надривом
Ми є посланцями стихії вогню!
Дзвінкий міномет надішле сувеніри 
Прямим попаданням у ворожий бліндаж
Довершують бій січові каноніри
Приймає Ростов двохсотий вантаж».