Які існують захисні механізми психіки?

Протягом життя кожна людина зіштовхується зі стресовими та неприємними ситуаціями. Уникнути їх, очевидно, неможливо.

Саме тому наша психіка, так само як і наш організм, починає адаптуватися та застосовувати захисні реакції, щоби знизити ризик негативних і травматичних переживань. Власне термін "захисні механізми" був введений Зіґмундом Фройдом.

Згодом його послідовники та донка Анна Фройд більш докладно дослідили цю тему. Отже, до основних психологічних захисних реакцій належать наступні:

• Заперечення.

Цей захисний механізм дозволяє ігнорувати та заперечувати негативну інформацію, щоб захистити психіку від травм. Заперечення – це перша реакція на біль втрати, або на наявність небезпечного захворювання. Людина може удавати, що нічого не сталося і навіть злитися, коли їй хтось говорить зворотне.

• Витіснення.

Витіснення чимось нагадує заперечення. Це усунення зі свідомості неприємних переживань. Проявляється в забуванні того, що заподіює психологічний дискомфорт. У результаті людина не пам'ятає травматичні події минулого, а також перестає усвідомлювати внутрішні конфлікти.

• Проєкція.

Це підсвідоме приписування людям власних внутрішніх мотивів, рис характеру і переживань. Цей механізм психологічного захисту дає можливість зняти із себе відповідальність за власні бажання, які здаються неприйнятними.

• Інтроєкція.

Це схильність привласнювати чужі норми, правила, установки, переконання, думки, цінності без  спроби розібратися в них і критично переосмислити. Ця захисна реакція зустрічається дуже часто, адже вся освіта та виховання побудовані на механізмі інтроєкції.

Якщо у дорослому віці людина без спроби осмислення приймає будь-які норми, правила, цінності, які намагаються їй нав'язати, то втрачає зв'язок із собою, власними бажаннями та мотивами. Такою людиною легко маніпулювати, адже вона не чує своїх потреб, не розуміє чого хоче та до чого прагне.

• Раціоналізація.

Це знаходження прийнятних причин і пояснень  для неприйнятних думок або дій. Мета цього захисного механізму – збереження високого рівня самооцінки. Нагадаємо, що захисний механізм – це неусвідомлюваний психічний  процес спрямований на мінімізацію негативних переживань.

• Сублімація.

Найбільш поширений захисний механізм. Проявляється у спробах забути про травмуючу подію, шляхом переключення на різні види діяльності. Сублімація – це продуктивний захисний механізм, який подарував світу величезну кількість творів мистецтва.

• Реактивні формування.

Цей захисний механізм підмінює неприйнятні для усвідомлення спонукання гіпертрофованими, протилежними тенденціями. Спочатку витісняється неприйнятне бажання, а потім, посилюється його антитеза. Наприклад, перебільшена солодка ввічливість може маскувати ворожість.

• Регресія.

Проявляється в тому, що людина, щоб уникнути невротичного конфлікту, несвідомо повертається в той період минулого, коли в неї було все добре. Дозволяє пристосуватись до ситуації за допомогою звичних із дитинства форм поведінки, наприклад: плач, емоційні прохання, примхи та інше. Ми на несвідомому рівні засвоїли, що такі форми поведінки, гарантують безпеку та підтримку. Дає можливість скинути з себе відповідальність за те, що відбувається.

• Ізоляція.

Несвідоме абстрагування від будь-якої проблеми. Наприклад боксер, намагається не думати, що удари противника викликають больові відчуття, інакше він програє бій через страх відчути, або завдати біль іншому.

• Злиття.

Найбільш чітко цей механізм виражений у перші роки життя дитини. У злитті відсутня межа між "я" та "не я". Є тільки одне тотальне "ми".

• Зсув.

Проявляється у спрямуванні емоцій від одного об'єкта, до більш прийнятної заміни. Наприклад, зсув агресивних почуттів від роботодавця на членів сім'ї.

Автор – Юлія Ворман, фаховий психотерапевт