Захід мусить озброїти Україну тим, чого вона найбільше потребує, – Financial Times

Цивілізований світ під проводом США має всіляко та швидко допомогти Україні, щоби війна не тривала вічно. Бо цей конфлікт загрожує і Європі.

Першу річницю широкомасштабного російського нападу на Україну зустріли бурхливою риторикою. Американський президент Джозеф Байден заявив у Варшаві, що «наша підтримка України не похитнеться, НАТО не розділиться, і ми не втомимося», передає медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на видання "Financial Times".

На думку наших західних колег-журналістів, «жага кремлівського бункерного щура до окупації нових територій та влади зазнає краху, а любов українського народу до своєї країни переможе». Ці настрої гідні захоплення, проте, чи справді колективний Захід зробить усе необхідне для забезпечення виживання України як незалежної демократії?

Адже навіть ті, хто вимагає врегулювання війни шляхом перемовин, уже мають усвідомити, – необхідною умовою для такого результату є усвідомлення росіянами того, що Захід не дозволить їм поглинути Україну своєю імперією. Невдачі російської армії за останній рік, можливо, викликали у них деякі сумніви щодо їх спроможності це зробити, однак усе ж вони вірять, що Росія переможе.

Як пояснив президент Байден, для надання такої підтримки є вагомі причини; а надто це стосується Європи. Напад Росії загрожує основним цінностям та інтересам, на яких побудована післявоєнна Європа, конкретно – теперішній Європейський союз:

• непорушність кордонів;
• мирне співробітництво між державами;
• і, демократія.

Особливо це загрожує безпеці найближчих до Росії країн, які нещодавно перебували у складі СССР. Якщо Росія переможе, хто буде наступним?

Не можна провести межу між нашими цінностями та нашими інтересами, що б там не пропонували "реалісти", оскільки наші цінності = наші інтереси; (тобто, цінності та інтереси України є цінностями й інтересами всього Заходу – прим. ред.). Ця війна за спосіб життя, побудований на ідеалі свободи від деструктивного примусу з боку бандитів, таких як росіяни, що також робить війну спільною для Європи й Америки.

На жаль, західній риториці все ще не дорівнюють дії, тож це ставить результат війни під сумнів. Ось, що нещодавно написав Джастін Бронк із Королівського інституту об'єднаних служб:

«Цього року [йдеться про 2023-й – прим. ред.] Росію можна перемогти на полі бою та стримати її від майбутньої агресії, але лише якщо Європа перестане недооцінювати рішучість Росії; визнає, що вона перебуває в довгостроковій військовій боротьбі з агресивним і рішучим ворогом; і зараз інвестує в промислові потужності та підтримку України у тому масштабі, якого вимагає ця війна».

І військові ресурси – це не все, що потрібно. Україна має підтримувати свій народ та економіку, їй потрібно прямо зараз відновити свою інфраструктуру, оскільки Росія її руйнує.

Але РФ фізично неушкоджена. Бо її економіка також переживає західні санкції краще, ніж багато хто сподівався, так само як Україна вижила у військовому плані краще, ніж багато хто боявся.

Звіт із відстеженням підтримки України від Кільського інституту світової економіки, надає тривожну інформацію про те, наскільки обмеженою була насправді підтримка України, особливо з Європи. Зокрема, зазначається, що «зобов'язання США поки що перевищують зобов'язання членів ЄС, навіть незважаючи на те, що війна має набагато більше значення для майбутнього Європи, ніж для Америки».

Якщо взяти двосторонні зобов'язання та витрати на підтримку біженців, як частку валового внутрішнього продукту, то країни Східної Європи (Польща, Латвія, Чехія, Литва і Словаччина) виявилися найбільш щедрими. США є найважливішим постачальником військового обладнання, але американська допомога Україні незначна у порівнянні з тими, що вона витратила безпосередньо на війну у В'єтнамі чи Іраку, і порівнюється з тим, що вона витратила в Афґаністані.

Німеччина, наприклад, виділила 7,2% свого ВВП на внутрішні енергетичні субсидії порівняно з лише 0,4% загальної допомоги Україні. Відтак Росія може зробити розумний висновок, що Україна не отримає ресурсів, необхідних для ведення війни у довгостроковій перспективі, а отже у Кремлі сподіваються, що отримають більшу військову підтримку з боку комуністичного Китаю.

Захід має довести, що це неправильно, і він повинен довести це швидше, щоби війна не тривала вічно. Необхідно визнати, що ця війна є життєво важливим національним інтересом європейських країн, якщо вони хочуть, аби стабільність і процвітання післявоєнної Європи тривали й надалі.

Разом зі США вони повинні мобілізувати ресурси, у тому числі військові, необхідні для перемоги України. Якщо це не буде зроблено щедріше й негайно, важко зрозуміти, як війна може закінчитися на умовах, на яких Європа забажає жити.

Часи справді змінилися, Росія готується до тривалої та дорогої війни. Так мусить діяти й колективний Захід; у процесі йому також доведеться переглянути свою політику щодо інших країн.

Немає сумніву, що попередня поведінка західних країн підірвала їхню легітимність в очах у більшості країн, що розвиваються. Водночас Захід повинен чітко дати зрозуміти, що результат війни в Україні розглядається як життєво важливий інтерес, подобається це іншим країнам чи ні.

Відповідно оцінюватиме поведінку інших країн, великих і малих. Розраховуючи, як себе поводити, останні повинні розуміти, що Захід справді рішучий, що Україна вийде з війни демократичною та незалежною.

Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що Росія – це доволі серйозний противник. А тому попереду ще багато крові та смертей українців, які мають нарешті визнати, що ця війна має екзистенційний характер.