Західні репортери не помітили утиски свободи слова в Україні
Пропаганда є мистецтвом сфотографувати чорта без копит і рогів. Власне тим, що Зе-влада демонструє у телемарафоні. Тож, несемося...
А ви знали, що Україна — то взірець і майже США за рівнем свободи слова? Ну, на 10 позицій лише відстає, але то таке, із ким не буває, правда ж!
Так от, в Америці є перша поправка, республіканські та демократичні ЗМІ, щоденні брифінги, стандарти, регуляція соцмереж, захист джерел і свобода, а у нас що?
Тут — політична державна цензура, знищені приватні ЗМІ, переважна більшість каналів (державні, куруються чиновниками). З визначеними темами, акцентами, гостями та чорними списками, з прямим тиском на журналістів, бо хто критичний — отримує повістки, а лояльних та доля минає, але самоцензура тоді зашкалює.
А ще тонни fakenews через нерегульовані анонімні Telegram-канали та ботів в соцмережах. Ну й тотальна закритість органів влади, ба навіть парламенту, недопуск журналістів, непрозорість сектору безпеки й оборони.
Якщо не вникати, то справді можна сусідом Південної Кореї записати. Головне потім несподівано для себе не опинитися поблизу Кореї Північної з тим підходом, що інформація і факти не важливі, якщо все замінено пропагандою.
Що ж, нумо просто «поаплодуймо» моніторам Репортерів без кордонів, ви зеленого уявлення не маєте, що ви пишете. Соромно панове, соромно і гидко.
