Зеленський завів до Ставки Верховного головнокомандувача племінники білоруського міністра
Кубраков у ставці Верховного головнокомандувача? Може, одразу Лукашенка призначити?
Я сьогодні трохи мусив поритися в офіційних документах. А серед них були й свіжі президентські укази. А там не тільки нагородні чи про заміну послів.
А є й дещо особливо цікаве.
Так, указом № 868/2022 Зеленський завів до своєї ставки верховного головнокомандувача такого собі всемогутнього, в плані доступу до грошей і ресурсів, віцепрем’єра Олександра Кубракова.
Його ж він зовсім недавно возив на оглядини до Вашингтона, ніби (а може й без ніби) сигналізуючи, що це мої люди (Єрмак і Кубраков), я їх ні за що не здам, скорше здам Україну, а от про інших можна дискутувати.
Загалом, появу в ставці Віцепрем’єр-міністра з відновлення України — Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України (так називається його офіційна посада, бо неофіційна відома всім уже з 2019-го — керівник дорожнього дерибану) ніби й логічна. Війна — це не лише фронт, але й логістика, визволені території, відновлення…
От якби не деякі персональні особливості.
1. Кубраков — рідний племінник міністра внутрішніх справ лукашенківської Білорусі, ката білоруського народу, хрещеного батька тамтешнього ОМОНу Івана Кубракова. Вони й зовнішньо неймовірно схожі. Наш — син Миколи Кубракова, найстаршого з п’ятьох братів, а їхній міністр Іван Кубраков — наймолодший у тій родині, молодший за Івана на 15 років, тож із племінником у них не такий значний розрив.
2. Іван Кубраков останнім часом більш активно висловлюється про Україну — виключно про «недобитий фашизм», ідентифікує білоруських громадян, які воюють за Україну тощо… Міністр внутрішніх справ не управляє зовнішньою розвідкою, але має достобіса добре джерело інформації в Україні.
Він та його голова слідчого комітету хваляться в себе в пресі тим, як оперативно виловлюють усіх диверсантів, які «пройшли підготовку в Україні» або мали контакт із певними людьми в нашій державі.
Вам нагадати, як там з ними розправляються? Стріляють у коліна. Потім загроза страти.
3. Обидва Кубракови публічно не наголошують на своїх родинних стосунках, але вони дуже тісні, що підтверджено втягуванням у підряди на дорожні проєкти в Україні, які веде Кубраков київський білоруських фірм під контролем Кубракова мінського. Серед них: «Белавтодор», «ДСТ №4 г. Бреста» і не тільки вони. А про бітумні й інші заводи я вже й мовчу.
4. До самого вторгнення чимало українців обурювалися: навіщо в бік білоруського кордону, зокрема в Чорнобильську зону, споруджували такі шикарні й широкі дороги, ще гірко жартували, що для рашистських танків. Виявилося, що то були не жарти.
5. Тема ймовірного наступу з Білорусі залишається актуальною. Рашистсько-білоруському контингенту дуже важлива інформація про мінування та перегородження доріг, знищені мости тощо, а також потрібний друг, який би міг пролобіювати мінімалізацію руйнування доріг за основними напрямками вторгнення. Посада нинішнього віцепрем’єра надає всі ці можливості.
6. Тепер Кубраков увійде до ставки верховного головнокомандувача, а отже отримає доступ до всіх військових таємниць, пов’язаних з обороною України.
Я не роблю жодних висновків, просто наводжу факти. Тільки одного такого пункту було б досить, щоб усунути такого носія надзвичайної загрози Україні.
Але коли ставленик Портнова й Захарченка у нас прямий заступник голови ОПИ й контролює всіх силовиків, а в ГУР заведені відверті вороги й ватники, то тема коханого племінника ката білоруського народу якось тьмяніє…
