12 червня відбудеться розгляд корупційних справ Олексія Басана та Миколи Різника
ВАКС завершує розгляд справи Олексія Басана. А справа Миколи Різника досі знаходиться на стадії підготовчого засідання.
12 червня Вищий антикорупційний суд проведе чергове судове засідання у корупційній справі Олексія Басана.
Півтора року тому НАБУ та САП завершили розслідування стосовно директора Агенства місцевих доріг Полтавської області Олексія Басана.
Басана обвинувачують в нецільовому використанні 29 млн ₴ і зловживанні на 5,5 млн ₴ бюджетних коштів.
Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження у серпні 2019-го року. 27 вересня 2022 року НАБУ та САП повідомили директору державного підприємства із утримання доріг у Полтавській області про підозру у зловживанні службовим становищем та нецільовому використанні коштів із державного дорожнього фонду.
«Останній Бастіон» кілька років поспіль намагається звернути увагу влади та правоохоронних органів на злочинну діяльність Басана. Розслідування НАБУ зачепило лише одну із численних корупційних схем.
За гроші, вкрадені на будівництві та обслуговуванні автомобільних доріг, Басан наразі будує шикарний маєток на березі річки у селі Терешки Полтавського району.
З березня 2023 року у справі було призначено 17 судових засідань.
ВАКС нарешті усіх свідків у справі та перейшов до судових дебатів.
Як повідомили «Останньому Бастіону» у пресслужбі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суд перейшов до стадії судових дебатів. 12 червня судді заслухають позицію захисту Олексія Басана. На наступному судовому засіданні обвинувачений скаже своє останнє слово, а суд має оголосити вирок.
Немає значного просування у розгляді корупційної справи Миколи Різника, якого не можуть відправити за ґрати більше 4-х років.
24 липня 2019 року було викрито на хабарі голову Опішнянської ОТГ. Миколу Різника затримали під час одержання 12 тисяч гривень хабаря від місцевого підприємця.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.11.2021 Миколу Різника, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Кримінальне провадження було закрито.
4 травня колегією суддів Полтавського апеляційного суду було розглянуто апеляційну скаргу прокурора на вищевказану ухвалу. Полтавський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора задовольнив, ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.11.2021 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
20 жовтня 2022 року до Котелевського районного суду Полтавської області надійшло Кримінальне провадження щодо Різника Миколи Миколайовича за ст. 368 ч. 3 КК України.
Як і у справі Олексія Басана, Котелевський суд понад рік не може розглянути корупційну справу Різника, та відправити корупціонера за ґрати.
З грудня 2022 року вже відбулося 16 судових засідань у даній справі. Наступне судове засідання по корупційній справі Миколи Різника відбудеться 12 червня 2024 року о 15 год. 00 хв.
Як повідомили «Останньому Бастіону» у Котелевському районному суді Полтавської області, справа Миколи Різника досі знаходиться на стадії підготовчого судового засідання. У суді зауважили, що суддя Гуляєва Г.М. не може закрити підготовче судове засідання, та перейти до розгляду справи по суті, оскільки сторона захисту Миколи Різника та заступник керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Богатирьов Дмитро Костянтинович постійно подають клопотання про відкладення розгляду справи.
Також хочемо нагадати про корупційну справу Валерія Головка.
12 жовтня 2023 року НАБУ та САП завершили розслідування за підозрою колишнього голови Полтавської ОДА Валерія Головка та його радника Олександра Літвінова в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові Полтавської ОДА Валерію Головку, його експершому заступнику Андрію Пісоцькому та його раднику Олександру Литвинову у шахрайстві та одержанні неправомірної вигоди. Установлено, що у серпні 2017 року голова Полтавської ОДА за пособництва своїх першого заступника та радника висловив прохання надати та одержав від підприємця неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.
Слідство встановило, що у 2017 році тодішній голова Полтавської ОДА за пособництва свого радника отримав від фінансового директора приватної компанії 176 тис. €, а пізніше ще й елітну автівку Mercedes-Benz-Brabus вартістю понад 6,5 млн грн.
За це посадовець забезпечив перемогу компанії у тендері, який проводила облдержадміністрація, та укладення договорів з обслуговування автодоріг. З метою приховання отримання неправомірної вигоди підозрювані використовували банківські рахунки компанії-нерезидента, а автівку оформили на іншу особу.
У жовтні 2023 року фігурантам справи було надано доступ для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після чого справу буде передано на розгляд до Вищого антикорупційного суду.
Дивним чином, повідомлення про підозру не отримав Тимофій Голбан, коні якого дотепер пасуться на бюджеті Полтавської області. У квітні 2023 року НАБУ викликало Голбана на допит, але він виклики проігнорував.
НАБУ та САП за 5 років слідства не змогли знайти доказів причетності до цієї корупційної схеми Андрія Пісоцького.
САП скасувала повідомлення про підозру колишньому першому заступнику голови Полтавської обласної державної адміністрації Андрію Пісоцькому, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді.
САП та НАБУ досі не направили матеріали справи Головка-Літвінова на розгляд ВАКС.
При цьому прокурор САП не звертався до суду з клопотанням про обмеження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Водночас Валерій Головко знаходить час для судової тяганини навколо основного доказу у справі — автомобіля Mercedes-Benz-Brabus.
Корупціонери не полишають спроб відвоювати хабар у вигляді автомобіля Mercedes G 63 AMG 2017.
В'ячеслав Кременчуцький подав апеляцію на ухвалу Жовтневого районного суду.
Але судді Дніпровського апеляційного суду не могли не помітити злочинних намірів Головка та Кременчуцького.
23 січня 2024 року колегія суддів Дніпровського апеляційного суду винесла ухвалу, якою апеляційне провадження було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні No 52018000000000499 від 25 травня 2018 року за підозрою Головка Валерія Анатолійовича у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Цю ухвалу Кременчуцький наразі оскаржує у Верховному суді.
30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу адвоката Кременчуцького залишив без задоволення.
Навіщо нам такі суди які роками розглядають кримінальні справи, а потім виправдовують корупціонерів?
Нахіба нам такі ВАКС, САП, НАЗК, ДБР, АРМА, БЕБ на які щороку виділяються мільярди з державного бюджету, а користі від нього ніякої?
Останній Бастіон продовжує стежити за подальшим розвитком корупційних справ Олексія Басана, Валерія Головка та Миколи Різника, та буде тримати читачів в курсі подій.
