Чергова порція брехні від "судді" Гольник
Вагітна своїм представництвом у ВРП прости господи "суддя" Гольник вчергове вирішила збрехати.
Наваявши брехливий опус довжиною у кілька сторінок, сподіваючись, що з розумних та бохообраних залишилася тільки вона одна, а усі інші, поціновувачі Гівноборотька та серіалу "Скоти", не здатні розібратися у її щирому прагненні вказати "баранам" у суддівських мантіях (баранами Гольник називала суддів Октябрського суду) хто у хаті (ВРП) новоявлений хазяїн.
Прости господи "суддя" Гольник детально розписала свої відповіді на "тематично сформовані запитання у кількості цілих блоків".
Мабуть, "суддя" Гольник мала на увазі кілька залізобетонних блоків, на які вони, разом з Гавриленком, хотіли встановити "віджатий" гараж старенької недієздатної жінки, у який вселилися, разом з Гавриленко, зрізавши замки, та викинувши звідти всі речі.
У своїх поясненнях вагітна своєю керівною роллю у ВРП прости господи "суддя" Гольник чомусь ретушує Заочне Рішення, проголошене Іменем України, від 23 вересня 2016 року суддею Потетієм А.Г.
Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23.09.2016 року по справі № 554/4200/15-ц за позовом Самохатко С.П. до Гавриленка І.М., третя особа Гольник Лариса Владленівна - про визнання договору купівлі-продажу, стягнення збитків та моральної шкоди.
Рішення Київського районного суду Полтавської області від 29.05.2018 року по справі № 554/4200/15-ц за позовом Самохатко С.П. до Гавриленка І.М., третя особа Гольник Лариса Владленівна - про визнання договору купівлі-продажу, стягнення збитків та моральної шкоди.
Останнє судове рішення було залишено без змін Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року. 04 лютого 2019 року Верховний суд відмовив Ігорю Гавриленку у відкритті касаційного провадження за його скаргою на рішення Київського районного суду міста Полтави від 29 травня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року
Що ще приховує від Етичної ради суддя Гольник, знань якої не вистачило навіть на складання іспитів.
Досить "інформативними" у відповідях Гольник є відомості про кримінальні провадження, порушених органами слідства, відносно неї.
Чомусь у своїх відповідях Гольник не пояснює, хто, та коли надав їй дозвіл на оприлюднення матеріалів НСРД, хто, та коли надав їй дозвіл на розголошення відомостей досудового слідства, за що передбачена кримінальна відповідальність.
Наслідком відсутності кримінальної відповідальності для Гольник з боку ДБР є банальна співпраця судді з "підприємцями" полтавського ДБР у постановленні "суддею" Гольник потрібних ухвал.
Прости господи "суддя" Гольник чомусь сором'язливо замовчує про відкриті відносно неї у ВРП дисциплінарні скарги, не розглянуті до цього часу.
А "стосовно незначного запізнення із заповненням декларації доброчесності", які " ВРП розглянула, та визнала поважними", навіть немає потреби коментувати.
На сьогоднішній день в Україні відсутні механізми притягнення до відповідальності іноземних громадян, призначених до Етичної ради.
Закон, за яким вони призначені, ставить їх вище за українських громадян; дає їм переважне право голосу в Етичній раді; робить їх недоступними для спілкування з органами правосуддя; захищає їх персональні та біографічні дані та дає їм повний картбланш вирішувати долі суддів на підставі суб'єктивних критеріїв доброчесності.
Закон дає членам Ради право залучати «додаткових експертів» та фахівців із міжнародних організацій.
Вони набрані, але їхні прізвища нікому не відомі.
Саме ці помічники матимуть безконтрольний первинний доступ до всіх персональних даних чинних членів ВРП та майбутніх кандидатів.
Іноземці не можуть працювати з українськими базами даних, реєстрами та документами, не знаючи української мови. Вони змушені делегувати це повноваження помічникам, перекладачам, що унеможливлює притягнення до відповідальності вказаних осіб за подальше розповсюдження та використання цієї інформації.
І, у випадку з можливим призначенням "судді" із поросятського загону до ВРП, задавати питання стосовно її невідповідності займаній посаді, буде нікому.
Як там кажуть у поросят : Україна понад усе?
