Китайські «мозкові центри» мають політичну місію

Диктатор Сі Цзіньпін підпорядкував прошарок інтелігенції КНР Комуністичній партії. Інакодумців карають як за часів Мао Цзедуна.

Ландшафт аналітичних центрів КНР залишається різноманітним, хоча спостерігається тенденція до кластеризації. У цій другій частині медіаагенція «Останній Бастіон» спробує показати суть їхньої діяльності на основі 4 широких архетипів.

Тематичні дослідження присвячені відомим та репрезентативним аналітичним центрам, які відповідають кожному архетипу, і включають деякі з найбільш відомих й активних у світі офіційних та напівофіційних наведено нижче. Тож, увага!

Вітчизняні (влане китайські) аналітики: Центр досліджень розвитку Державної ради Китаю

Основні завдання:

• Проводити та координувати стратегічні дослідження соціально-економічного розвитку Китаю.
• Надавати засновані на дослідженнях політичні рекомендації Державній раді та особам, які приймають рішення у партії.
• Дослідження середньо- та довгострокових стратегій розвитку Китаю у фінансовій, економічній, промисловій і соціальній сферах, включаючи внесок у плани макроекономічного розвитку (наприклад, 5-річні плани).
• Координувати міжнародне співробітництво у галузі досліджень та політики у галузі розвитку.
• Виконувати огляд політики та дослідницькі завдання щодо конкретних питань, заданих політиками.

Ключові факти:

• Структуру створено у 1985 році як підрозділ при Держраді КНР шляхом злиття кількох дослідницьких центрів соціально-економічного розвитку.
• Це головна політична консультаційна організація у державному апараті.
• Її вормують 7 галузевих департаментів, 11 науково-дослідних інститутів та власне видавництво, що надають китайським лідерам багаті політичні дослідження із питань внутрішнього розвитку.
• Разом із Китайською академыэю наук є одним із найважливіших партнерів у міжнародній дослідницькій співпраці з розвитку Китаю.

Огляд:

Центр досліджень розвитку Державної ради є одним із найбільш плідних інститутів політичних досліджень КНР. Це власний політичний дослідницький і консультативний центр найвищого чиновництва, що спеціалізується на макроекономіці, а також питаннями промислового і соціального розвитку.

Багато його колишніх експертів і лідерів є добре відомими вченими та чиновниками. Наприклад, директор-засновник Ма Хун, відомий економіст У Цзінлянь і колишній віцепрем'єр-міністр комуністичного Китаю товаритш Лю Хе.

Центр досліджень розвитку Державної ради має давню дослідницьку співпрацю зі Світовим банком та іншими міжнародними організаціями. Його звіти зазвичай користуються повагою за ретельні дослідження, оскільки менш ідеологічно просякнуті, ніж, наприклад, від партійних аналітичних центрів.

Цей орган — ключове джерело технократичних і ринково-орієнтованих політичних досліджень, рекомендацій щодо вітчизняного промислового та соціального розвитку. Підкоряючись безпосередньо Держраді та займаючись розробкою політики стратегічного розвитку, структура має доступ до даних і осіб, які ухвалюють рішення.

Домашні проповідники: Чунянський інститут фінансових досліджень при Університеті Женмін

Основні завдання:

• Створено у 2013 році на основі гранту Shanghai Chongyang Investment Group як аналітичний центр, орієнтований на співпрацю при Університеті Женьмінь у Пекіні.
• Прагне використовувати свою експертну спільноту для політичних досліджень та служити міжнародною платформою із питань Китаю.

Ключові факти:

• До складу входить 80 філій із провідними експертами з китайського уряду та дослідницьких інститутів, а також іноземні запрошені науковці.
• Щороку проводить кілька десятків заходів і часто публікує коментарі та репортажі; експерти часто з'являються у засобах масової інформації, обговорюючи глобальні економічні та політичні питання.
• Останнім часом його основні теми змістилися з ініціативи «Один пояс – один шлях» і питань розвитку на глобальне управління, екофінансування, глобальну напруженість та відносини між США та КНР.
• Має широку присутність у вітчизняних (власне китайських) ЗМІ, а його провідні експерти коментують ситуацію у великих закордонних ЗМІ.
• Виконавчий директор Дін Ван Вень був керівником пропагандистського видання «Global Times» до 2022 року; у своїх аналізах підтримує націонал-шовіністичні погляди та виступає за краще розуміння РФ.

Огляд:

Відомо, що Чунянський інститут є одним із найвідоміших аналітичних центрів Китаю. Хоча це напівофіційна організація в рамках Університету Женьмінь, її засновником стала приватна компанія з управління фондами Shanghai Chongyang.

Інституція зарекомендувала себе як форум для китайських і міжнародних експертів із глобальних фінансових та економічних питань. Завдяки зростанню кількості співробітників, щільному графіку заходів та письмовій продукції регулярно входить до рейтингу «Go To Think Tanks Index» серед 145 провідних аналітичних центрів за межами США (у 2019 році посів 118 місце).

Після деякої реорганізації 2017 року його зовнішніми програмами є: глобальне управління; екофінанси; ініціатива «Один пояс – один шлях»; основні владні відносини як місце проведення конференцій та заходів спільно з іншими великими китайськими установами. Відтак, є платформою для поширення китайських поглядів на глобальні відносини.

Стратегія та вплив цієї структури продемонстрували на симпозіумі, присвяченому 10-річчю ініціативи «Один пояс – один шлях». Його організовали спільно з Університетом Женьмінь, Китайською пресою іноземними мовами (частиною пропагандистського підрозділу КПК), Китайським народним інститутом закордонних справ (орган заступника міністра закордонних справ) та Міжнародним центром Нізамі Гянджеві Азербайджану.

Подібні заходи показують, що Чунянський інститут працює як ефективний мережевий та комунікаційний центр для іноземних гостей і китайських співрозмовників. Дін Ван Вень відомий своєю яструбиною позицією та прихильником більш мускулистої позиції Китаю у світових справах.

Зовнішньополітичні радники: Китайський інститут міжнародних досліджень

Основні завдання:

• Забезпечення безпосереднього внеску у міністерства, пов'язані із закордонними справами.
• Розробка теорії зовнішньої політики Китаю, включаючи думки Сі Цзіньпіна щодо дипломатії та закордонних справ.
• Надання місця для публікацій старших посадових осіб.
• Надання послуг для зустрічей китайських зовнішньополітичних чиновників.

Ключові факти:

• Заснований у 1956 році (як Інститут міжнародних відносин Китайської академії наук) як перший науково-дослідний інститут закордонних справ у Китаї.
• Китайський інститут міжнародних досліджень знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства закордонних справ (МЗС КНР), а його керівництво набирається з-поміж колишніх послів.
• Близько 200 співробітників організовано у восьми дослідницьких відділах.
• Один із 29 «національних аналітичних центрів високого рівня» з 2020 року, де знаходиться Дослідницький центр ідей Сі Цзіньпіна із міжнародних справ.

Огляд:

Цей орган є своєрідним типом аналітичного центру, що глибоко укорінився у китайській партійно-державній системі; був створений у роки дипломатичної служби КНР. Його 8 департаментів частково збігаються зі своєю регіональною структурою МЗС (США, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Європа, країни Африки та Латинської Америки), доповненою відділами міжнародних і стратегічних досліджень, світової економіки та розвитку.

Більшість дослідницької діяльності залишається поза увагою громадськості, оскільки це власний аналітичний центр МЗС. Його провідним виданням є China International Studies, журнал, що виходить раз на два місяці, продукуючи висококласний політичний аналіз.

Китайський інститут міжнародних досліджень розміщує коментарі та наукові статті своїх експертів, але від 2018 року серія публічних звітів стала більш обмеженою (крім серії звітів, присвячених Covid-19, випущеної 2020 року). Зовнішня комунікація не є основною метою: переклади англійською мовою та матеріали вебсайту на роки відстають від оригіналів китайською мовою.

Ця установа відповідає інтересам МЗС, надаючи внутрішні дослідження та платформу для високопосадовців державної зовнішньої політики для просування концепцій зовнішньої політики. Наприклад, у 2022 році товариш Ван Ї (як міністр закордонних справ, а потім директор апарату Центральної комісії з закордонних справ) зробив внесок у створення половини номерів, випущених у тому році.

У липні 2020 року Китайський інститут міжнародних досліджень у партнерстві із МЗС відкрив центр ідей Сі Цзіньпіна задля вивчення дипломатії. Цим, мовляв, підвищується його здатність брати участь у перетворенні ідеологічних позицій на ідеї зовнішньополітичного порядку денного.

Неофіційні дипломати: Центр Китаю та глобалізації

Основні завдання:

• Поширювати та просувати офіційну позицію Пекіна за кордоном.
• Вимірювати погляди партнерів на політику Пекіна та перевіряти реакцію на ідеї зовнішньої політики.
• Визначити спільні інтереси з порядком денним Китаю.
• Служити посередником між партією-державою та закордонними колегами, виступаючи як гнучкіший співрозмовник.

Ключові факти:

• Заснований 2008 року зі штаб-квартирою у Пекіні.
• Приватний орган, без офіційної державної власності та реєстрації.
• Операції спрямовані на інформаційно-просвітницьку діяльність, а не на дослідження.
• Має можливі зв'язки із відділом роботи «Об'єднаного фронту» та відділом міжнародних зв'язків КПК.

Огляд:

Називаючи себе «найбільшим незалежним аналітичним центром Китаю», структура бере активну участь в організації заходів та дипломатії. Його співробітники часто отримують привілейований доступ до європейських чиновників.

Центр Китаю та глобалізації культивує імідж «мозкового центру», добре пов'язаного з китайською системою, але незалежної від партійної держави. Керівництво позиціює його як «доступного і гнучкого співрозмовника для іноземних колег», аніж китайські офіційні особи.

На вебсайті органу прямо говориться, що він «не є частиною розгалуженої мережі аналітичних центрів Комуністичної партії Китаю  та китайського уряду» і, що фінансується коштом пожертвувань. Мова про гранти китайського приватного сектору та транснаціональних корпорацій.

Брендинг Центр Китаю та глобалізації як незалежної організації дозволяє відігравати важливу роль, роз'яснюючи позиції китайського уряду іноземним колегам і перевіряючи їхню реакцію на зовнішньополітичні ідеї, не вдаючись до будь-яких зобов'язань з боку Пекіна і не стикаючись з репутаційними ризиками. Але до такого незалежного статусу слід ставитися обережно, враховуючи його неясний зв'язок з діяльністю Департаменту праці «Об'єднаного фронту».

Наприклад, через свого засновника Ван Хуйяо, який раніше обіймав посаду державного радника, Центр Китаю та глобалізації пов'язаний із комітетом Асоціації західних науковців (Асоціації китайських учених, які здобули освіту за кордоном) — національною організацією китайських репатріантів, яку керує спеціальний департамент і очолює Центральний секретаріат КПК. Товариш Ван Хуйяо залишався у раді цього органу до 2021 року, коли центру було 13 років.

Такі можливі зв'язки не є прямим підтвердженням, але припускається, що, ймовірно, Центр Китаю та глобалізації тісно пов'язаний із партійно-державними структурами, ніж хоче показати його керівництво (це не применшує роль у відкритті каналів зв'язку та розвитку діалогу у гнучкіших форматах, ніж офіційні). Однак європейські зацікавлені сторони повинні усвідомлювати двозначність навколо незалежного статусу структури при використанні можливостей, які вона пропонує.

Своєю чергою, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, що станом на 2024 рік у Піднебесній діють понад 1 900 «мозкових структур». Вони допомагають просувати жорстку партійно-державну політику Комуністичної партії населенню.