«Макрон зрадив Мерца».
Як Париж поховав план щодо використання заморожених активів рф, — Financial Times.
Президент Франції Еммануель Макрон «поховав» ідею ЄС щодо використання 210 млрд євро заморожених російських активів для допомоги Україні, коли в останню мить став на бік країн, які виступали проти цього плану.
Про це в неділю, 21 грудня, пише Financial Times.
Автори статті зазначають, що, коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц робив остаточну спробу переконати європейських лідерів залучити заморожені активи країни-агресора рф для допомоги Києву, він усвідомив відсутність ключового союзника — Макрона.
Протягом кількох тижнів перед самітом у Брюсселі (Бельгія) французький лідер публічно не виступав проти німецької пропозиції. Однак у приватних бесідах команда Макрона висловлювала сумніви щодо її законності, а також попереджала, що країна, обтяжена боргами, матиме складнощі з наданням національної гарантії в разі, якщо активи необхідно буде повернути Москві в короткий термін.
Коли дедалі більше країн, зокрема Італія, стали на бік Бельгії, де розташована основна частина російських активів і уряд якої від початку був проти цього плану, Макрон приєднався до них, тим самим поховавши цю ідею, констатує FT.
У коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС, знайомий із ходом переговорів, сказав, що «Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити».
«Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як сховатися за спиною Джорджії Мелоні (прем'єр-міністерка Італії — Ред.)», — додав дипломат.
Ця ситуація свідчить про нову динаміку у відносинах між ініціативною Німеччиною та повільною Францією, вказує FT. Після приходу до влади Фрідріха Мерца Берлін продемонстрував нову напористість, а Париж у другій половині останнього терміну Макрона виявився знерухомленим через високий державний борг і політичну нестабільність.
Цей дисбаланс зруйнував перспективи масштабного перезавантаження франко-німецького механізму, які в минулому були рушійною силою низки найбільших політичних проривів ЄС.
Мерц прагнув перегорнути сторінку трьох років німецької нерішучості за його попередника Олафа Шольца.
Однак йому доводиться мати справу з Макроном, який зараз серйозно обмежений у своїй здатності брати на себе зобов’язання, що мають фінансові наслідки.
«Це повна зміна ролей між Макроном і Мерцом», — сказав у коментарі FT керівник європейського відділення Eurasia Group Муджтаба Рахман.
За словами аналітика, останніми роками в Єлисейському палаці переважала думка, що слабкість Німеччини підриває здатність Європи до дій. Однак тепер є канцлер, який розуміє геополітику і хоче бути більш активним у справах Європи.
«Але саме Париж зараз не в змозі виконати свою частину угоди», — констатував експерт.
18−19 грудня у Брюсселі відбувся саміт Європейської ради, одним із фокусів якого було питання про заморожені російські активи на загальну суму €210 млрд, зосереджені в країнах Європи. Вони стали каменем спотикання в планах узгодити репараційний кредит для України за рахунок цих активів.
У підсумку ЄС погодив виділення Україні 90 млрд євро на 2026−2027 роки. Але замість «репараційного кредиту» під заморожені активи рф— позика під гарантії бюджету ЄС.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пояснила, що фінансування України протягом наступних двох років відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу. За її словами, Україна має повернути борг у 90 млрд євро тільки після того, як рф виплатить репарації. До цього моменту російські активи в Європі залишатимуться замороженими.
