Москва свідомо не повертає бранців «Азову». Це — «сакральна жертва»
Наш ворог зі Сходу не стільки розумний, скільки хитрий та підступний. Саме тому він вчиться на помилках, а ми досі ні, і це катастрофа!
Російська пропаганда продовжує спроби дискредитувати Україну напередодні саміту миру у Швейцарії. Це вкотре вказує на те, наскільки міжнародна зустріч у Люцерні кісткою у горлянці стирчить у російського режиму.
Цього разу на московії було запущено наратив про те, що, мовляв, влада України відмовляється повертати українських полонених, обираючи із загальних списків якихось привілейованих. Уявляєте цинізм ситуації?!
Дивно чути подібне від недодержави, яка регулярно зриває переговори та домовленості щодо обміну полоненими чи тілами загиблими. Проте росія вирішила зробити ставку саме зараз і виключно на цю тему.
Мовляв, «як ви можете слухати цю країну з її формулою світу, якщо їм не потрібні їхні ж полонені»! Цікавим є й акцент на певній вибірковості у поверненні полонених, що натякає на улюблену тему російської пропаганди — корупцію та вибірковість.
Особливо дико, але стратегічно вірно із позиції ворога, це звучить на тлі того, що на третій рік полону московія відмовляється повертати полонених «азовців». І це не дивлячись навіть на вихід руху «Free Azov» на міжнародний рівень.
А чому не повертають? Усе просто, наратив росіян наступний: «А тому, що домовляються про обмін тих, за кого «проплатили»! Ось так».
Фактично, ворог свідомо блокує всі обмінні ініціативи та робить такі вкидання. Адже росія має на меті не лише зовнішню дискредитацію України перед самітом миру у Швейцарії, а й створення внутрішньої дестабілізації, у соціально-громадському середовищі.
Переконані, що найближчими днями побачимо, як цей наратив спливатиме через сморід збухлих консервних банок вітчизняної розфасовки на еміграції, яких останнім часом вибухнуло чимало. Але сморід від них триває досі й загострюється в унісон із появою нових російських наративів.
Очевидно, що на міжнародному рівні це не зашкодить Україні. Наші партнери володіють повною інформацією про те, скільки було запитів російській стороні про обміни та які були пропозиції, як і партнери знають, хто всі ініціативи блокував, блокує і буде блокувати.
Оскільки для росії полонені — не полонені, вони у розумінні росії — заручники. Але внутрішній інформаційний фон намагатимуться хитати, а тому, слідкуємо за промовами й виступами.
