Обласна прокуратура хоче зобов’язати власників Будинку Акіма Глейзера укласти охоронний договір
Полтавською обласною прокуратурою пред’явлено позов до користувача пам’ятки архітектури місцевого значення – Будинок Акіма Глейзера
З метою зобов’язання укласти охоронний договір прокуратурою пред’явлено позов до користувача пам’ятки архітектури місцевого значення – Будинок Акіма Глейзера
Полтавською обласною прокуратурою до користувача пам’ятки історії та архітектури місцевого значення – Будинок Акіма Глейзера пред’явлено позовну заяву про зобов’язання укласти охоронний договір на вказану будівлю, розташовану у Полтаві, на вул. Соборності, 3, - зазначають у пресслужбі Полтавської обласної прокуратури.
У лютому 1993 року рішенням Полтавської міської ради народних депутатів приміщенню надано статус пам’ятки історії та архітектури місцевого значення.
У липні 2021 року розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації будинок внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини, як щойно виявлений об’єкт історії та архітектури – Будинок Акіма Глейзера.
Позов пред’явлено в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради. Його розглядатиме Полтавський окружний адміністративний суд.
У Полтавській обласній прокуратурі зазначають, що укладення охоронного договору унеможливить використання території пам’ятки для нового будівництва та інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці, також надасть змогу утримувати її в належному стані у спосіб, що потребує якнайменших змін та забезпечує збереження автентичності, просторової композиції тощо.
Довідково:
Відповідно до інформації доцента кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата архітектури Артура Арояна та наукового співробітника науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександра Лимаря, у містобудівній структурі об’єкт розташований в історичному середмісті, на території пам’ятки археології національного значення «Городище та поселення багатошарові» 9 ст. до н. е. – 4 ст., 9-13 ст., 14-17 ст. в зоні охорони археологічного культурного шару.
Будинок споруджено на початку ХХ ст. на вулиці Олександрівській (нині Соборності), як житловий із лікувальними приміщеннями на першому поверсі. Двоповерховий, із цокольним поверхом, у художньому образі якого використані стильові елементи романтичної течії модерну неоготики.
Стіни виконані із червоної облицювальної цегли. Композиція фасаду – асиметрична.
У період 1920 – 1941 років відбулося перепланування першого поверху під житлові квартири. Упродовж 1947 – 1952 років виконані проєктні та відбудовчі роботи з розташуванням на першому поверсі конторських приміщень, на другому – житлових квартир.
У 2013 році до дворового фасаду прибудований двоповерховий об’єм із підвалом (рішення виконкому Октябрської районної у м. Полтава ради № 89 від 15.03.2005) на всю висоту будинку, в якому розташовані кілька житлових квартир. Новобудова повністю перекриває стіну дворового фасаду, проте за його межі не виходить. Добудована частина має подібні до історичного будинку членування та деталізацію фасадів, об’єднана з первісним об’ємом вінцевим карнизом і похилим дахом із мансардою.
Лікар-окуліст Акім (Хаїм) Аронович Глейзер практикував у Полтаві з 1908 року, але в інших приміщеннях. У власному будинку на першому поверсі лікар приймав хворих протягом 1913-1916 років, на другому жив разом із родиною. Лікар страчений гітлерівськими окупантами 28 вересня 1941 року. Наразі місце його поховання невідоме.
Загалом будинок – це типовий приклад малоповерхових житлових особняків ХІХ – поч. ХХ ст. у м. Полтава, цінність якого підвищується виразною пластикою фасадів, кольоровим та стильовим вирішенням будівлі, а також відсутністю на даний час збережених об’єктів такого типу на початку вулиці Соборності. В інтер’єрі збереглися автентичні сходи з кованим огородженням в стилі ар-нуво (модерн) і масиви двох печей, одна з яких має автентичний димар.
Об’єкт є цінним фоном, який формує сприйняття та забезпечує історичну ідентичність Соборного майдану.
Ситуацію з будинком Акіма Глейзера прокоментував археолог, кандидат історичних наук Юрій Пуголовок:
"Цікава вимальовується тенденція. Шкода, що у 2013 році, при добудові до цього будинку, було повністю знищено культурний шар археологічної пам'ятки. Хотілося б сподіватися, що разом з такою увагою до архітектури, не оминуть увагою і археологічну спадщину, на якій ці всі будинки стоять", - зазначив археолог.
У 2020 році "Останній Бастіон" вже звертав увагу на те, що попри статус пам'ятки архітектури місцевого значення місцева влада не поспішає проводити реконструкцію будинку Акіма Глейзера.
