Перший рамковий вулик винайшов українець
Україна входить до переліку лідерів із виробництва меду у світі. Одним із чинників цього факту є унікальна розробка бджоляра із Сумщини.
Мова про етнічного українця Петра Прокоповича, який винайшов перший рамковий вулик. Станом на першу половину XXI століття створені за його принципом «будиночки для бджіл» використовують мільйони пасічників в усьому світі.
Знаменитий бджоляр Прокопович народився 1775 року у селі Митченки Конотопського повіту Чернігівської губернії у небагатій дворянській родині. Успішно закінчив Київську духовну академію, служив кадетом у кінному полку.
Проте військова кар'єра не цікавила Петра, його тягнуло, як кажуть у народі, до землі та української природи, що надихала з малечку. Тому вирішив займатися бджільництвом, чим і надалі заробляв на життя.
Отже, Прокопович сам виготовляв вулики та випробовував їх, уважно спостерігаючи за поведінкою бджіл-трудівниць. За порівняно короткий строк інноватор став відомим пасічником, до якого з'їжджалися агромаґнати з усієї Європи.
Пан Петро створив в Україні (яка тоді перебувала під владою Московської імперії — прим. ред.) найбільшу у світі пасіку, в якій налічувалося понад 10 тисяч бджолиних сімей. У 1814 році Прокопович винайшов розбірний, рамковий вулик.
Ця розробка найкращим чином пристосована до суворого континентального клімату у роботі бджоляра із бджолами, оберігаючи маленьких комах при відборі меду. До Чернігівської губернії почали навідуватися петербурзькі чиновники.
1827 року Прокопович відкрив у своєму рідному селі першу у Московській імперії школу бджільництва, яку утримував на власні кошти. На диво, навчання там здійснювалося українською мовою протягом 2 років.
За півстоліття освітній заклад випустив понад 700 кваліфікованих пасічників з теренів сучасної України, Білорусії, Башкортостану, Сакартвело, Чехії, Угорщини, Італії, Німеччини. Винахід українця, фактично, поклав початок бджільництву у тому вигляді, в якому відомий зараз.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, як сусідній із Чернигівщиною та Сумщиною Полтавський край завжди був колискою перевершених геніїв. Не тільки Сковорода і Котляревський доклалися до цього.
