Пропащий час: як і більшість європейців, британці не готові захищати свою батьківщину
Крім фінів, естонців, шведів і поляків проявляти войовничість готові все менше націй Старого світу. Цим неодмінно скористається «вісь зла».
Минулого тижня у віці 105 років помер останній пілот, який брав участь у «Битві за Британію» — ґруп-кептен Джон «Педді» Хемінґвей, про що сповістило видання The Telegraph. Йому був 21 рік, коли він сів у кабіну свого винищувача та полетів на перше бойове завдання.
Серед іншого, смерть поважного ветерана знову викликала питання: «Чи здатна сучасна британська молодь стійко переносити загрози, виклики та негаразди, в порівнянні з поколінням, що пройшло Другу світову війну?». Це актуальне питання, погодьтеся.
Адже нині у Британії всерйоз обговорюють можливість війни з РФ і далеко не всі тамтешні оглядачі впевнені у своєму молодому поколінні. Згідно опитувань британська молодь в основному не готова воювати за свою країну.
Воно й не дивно оскільки у школах та університетах їх навчають, що історія Британії в цілому є ганебною. Причина проста: вона ґрунтується на колоніалізмі, расизмі та торгівлі рабами, а традиційні британські цінності — сумнівні.
Не варто забувати і про велику кількість мігрантів з ісламських країн. Ці чужинці переважно не інтегруються в суспільство, і не мають жодних причин йти воювати за колись велику імперію.
Система штучного благополуччя із суцільними виплатами призвела до того, що у молодих британців не виховується самостійність і характер, а це призводить до масового інфантилізму. За опитуваннями, майже 1 мільйон молодих британців у віці від 16 до 24 років наразі не навчаються, і не працюють.
І це попри велику кількість різних вакансій по всій країні! У британських ЗМІ звичними стали виступи молодих людей, з розповідями про те, що вони занадто схвильовані, щоби працювати; у багатьох діагностуються проблеми з психікою.
Тому не дивно, що на початку 2023 року кількість охочих служити у британській армії впала на 30%, як стверджує видання Daily Mail. Натомість зросла кількість звільнень.
Люди, які обирали професію воєнного суто з меркантильних міркувань не готові воювати в справжній війні і тепер намагаються звільнитися з армії. У принципі, все це характерно для будь-якої країни західного світу.
Відомий принцип Кеннеді: «Не питай, що країна може зробити для тебе, а питай, що ти можеш зробити для країни», — сьогодні працює рівно навпаки. Це системна і ресурсна проблема, яку не варто ігнорувати, і яка обов'язково зіграє свою роль в потенційному збройному протистоянні Європи та РФ.
