«Реабілітовані Орбаном»: угорські воєнні злочинці нині герої
Владімір Путін знайшов в особі Віктора Орбана таку ж травмовану минулим "рідну душу". Тому для них обох Україна – "помилка історії".
Упродовж ХХ сторіччя так історично склалося, що угорці неодноразово займалися воєнними злочинами та актами геноциду українського народу:
- Репресії проти українців Закарпаття, зокрема, священників, після австро-угорського контрнаступу весною 1915 року.
- Угорсько-українська війна та ліквідація законно проголошеної Карпатської України 14-18 березня 1939 року (6 000 загиблих українців + 60 000 українців в угорських концтаборах).
- Окупаційний режим в анексованій Закарпатській області 1939-1944 роках.
- Присутність угорських окупаційних військ, як союзників Адольфа Гітлера в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях у 1941 році.
- Антипартизанські операції на півночі УРСР та півдні БРСР у 1942- 1943 роках.
- Бої на карпатських перевалах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської області в березні-жовтні 1944 року.
Ноголосимо, що за весь цей час жертвами угорських окупантів стало близько 100 000 мешканців України, близько 70 000 пройшли через угорські концтабори.
Загалом, у 1941-1944 роках на території сучасної України несли окупаційну службу, проводили репресивно-каральні акції та заходи геноциду близько 100 000 угорських військових та сил безпеки.
Один з ударних кулаків карателів дислокувався на Волині – зі штабом у Рівному, де діяли 6-8 угорських дивізій, з якими вели бої підрозділи УПА та місцевої самооборони.
Найбільший локалізований злочин угорських фашистів – знищення населеного пункту разом з мешканцями на Чернігівщині у 1943 році!
Так, 1 березня 2023 року виповнилося 80 років Корюківській трагедії: угорсько-нацистська каральна акція проти жителів Корюківки відбулася 1-2 березня 1943 року.
Командир Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання НКВД УРСР Олексій Федоров та його заступник, секретар Чернігівського обкому КП(б)У Микола Попудренко у кінці лютого 1943 року організували наліт на німецько-угорський гарнізон в Корюківці.
У відповідь окупаційна Сновська гарнізонна комендатура вислала збірний каральний загін, основу якого складали військовослужбовці 105 легкої угорської дивізії, загін допоміжної поліції з радянських громадян та есесівська зондеркоманда.
Каральний загін прибув зі Сновська в Корюківку вранці 1 березня 1943 року; населений пункт оточили, а всіх жителів групами по 50-100 осіб зганяли у великі будинки й розстрілювали, після чого будівлі підпалювали.
Терористична операція тривала й наступного дня, 2 березня 1943 року, наслідками якої стали близько 6 700 вбитих мирних мешканців
і 1 290 спалених хат.
У той час за 15 кілометрів від селища перебували близько 3 000 совєцьких партизанів зі зєднання Федорова; вони не прийшли на допомогу населенню і навіть не спробували захистити їх від 300-500 карателів.
Знищення Корюківки є наймасштабнішою в Європі каральною акцією нацистів у Другій світовій війні, під час якої повністю знищено населений пункт з усіма мешканцями.
Інші відомі аналогічні воєнні злочини такі:
- Лідице у Чехії: 10.VI.1942 вбито у селищі й замордовано у концтаборі 320 осіб.
- Хатинь у Білорусі: 22.III.1943 у селі вбито 149 осіб.
- Орадур-сюр-Ґлан у Франції: 10.VI.1944 у селищі вбито 642 особи.
Прикметно, що всі угорські воєнні злочинці, засуджені після 1945 року, реабілітовані Вищим воєнним судом Угорщини після руйнації соціалістичного табору 1990-х, а нині Орбанівська влада їх шанує як героїв, не визнаючи за собою ні політичної, ні моральної відповідальності.