Сили оборони України залишили руїни знелюдненого села Кринки
Великі війни не бувають без втрат людських і територіальних. Українців кількісно менше від московитів, тож зважаймо на цю перевагу ворога.
Кринки... В інформаційному просторі з'явилася заява про те, що наші захисники вийшли із Кринок і це правда: підрозділи Сил оборони України були виведені звідти не сьогодні, не вчора і не тиждень тому, а набагато раніше.
Але оголошення та обговорення цього факту, без офіційного підтвердження, зашкодило б. Нашкодило б чому, якщо в ринках нікого немає? А ось про це і поговоримо.
Про розширення плацдарму у районі саме села Кринки стало відомо на початку листопада 2023 року. Саме тоді почали надходити повідомлення про те, що Сили оборони України встановили контроль над частиною села на лівому березі Дніпра.
Що примітно, інші плацдарми одразу ж зникли з інформаційного потоку й особливо про них не повідомлялося. Основною темою на Херсонщині були — саме Кринки; якась манія чи ideé fix, погодьтеся.
Як тільки у Кринках виник плацдарм командування окупаційно-терористичного контингенту РФ тут же сконцентрували сили та ресурси на цій локації. А це вплинуло на багато аспектів подальших бойових дій у південному плацдармі.
Зокрема, ліквідацією невеликого плацдарму в Кринках зайнялися 26-й МСП 70-ї МСД 18-ї ОВА та 810-та ОБр МП. На той момент вороже угруповання «Днєпр» налічувало 64 тисячі тіл.
Спочатку Кринки московити штурмували у лоб, використовуючи як піхоту, так і механізовану компоненту. Кількість підрозділів, що беруть участь у нейтралізації плацдарму збільшувалася і, це вже були не тільки 70-ма МСД і 810-та ОБр МП, але і 328-й ДШП 104-ї ДШД, і 234-й ДШП 76-ї ДШД, та інша шобла.
Крім того, у міру збільшення угруповання московитів на лівобережній Херсонщині, вороже угруповання «Днєпр» у компоненті особового складу збільшувалася швидше та об'ємніше, ніж будь-які інші; на сьогодні це — понад 120 тисяч тіл. Але ось цікаво, який був би ефект, якби +60 тисяч тіл з'явилися у складі угруповань «Юг» або ж «Центр».
І в основному, кожна з цих думок спиратиметься у своїх висновках, що наші захисники зайшли, загинули та вийшли, а результат? А результат — це не звільнені території, як багато хто собі думає глибоко у тилу.
Зовсім ні! Результат — це дуже, дуже жорстке сковування сил ворога, який на рівні воєнного злочинця путіна (і не одного путіна), ще в лютому цього розповідав казки про контроль над Кринками, хоча тоді його й близько не було.
Війна — це місце для емоцій. Війна — це матерія цифр, тож якби не Кринки, то зараз ми з вами обговорювали б не Покровський та Торецький напрямок, а наступ на Слов'яно-Краматорську агломерацію.
Якби не Кринки, то зараз ми б обговорювали не Липці та Вовчанськ, а Великий Бурлук. Якби не Кринки, то ми б із вами сьогодні обговорювали не захід московитів в Урожайне, а у Велику Новоселівку.
Визнаймо, Кринки вплинули на всю зону бойових дій в Україні й кожне життя, що залишилося там, зберегла десяток життів за іншими напрямками. Але найголовніше те, що вийшовши із Кринок, наші воїни вийшли із них вже тоді, коли утримувати їх немає сенсу.
А російські окупанти зайти до них уже ніяк не зможуть, там немає позицій, які можна утримувати, хоч їм дуже хочеться. Вони сидять у лісопосадках в очікуванні команд своїх штабних генералів, але прилітає боєприпас і горять ясним полум'ям.
Вони прориваються у мляві та спустошені Кринки, виявляючись для наших захисників гарною мішенню як на відкритій долоні. Сили оборони України вийшли, а вони там горять, не маючи нагоди навіть туди зайти, що може бути найкращим?
Кринки за пів року були перетворені на мляве поле і зараз вони не контролюються ворогом. Кринки — це «сіра зона», це «нічийна земля», але окупаційно-терористичний контингент РФ намагається туди зайти, а тому навколо тримають свій ресурс.
І саме цей ресурс, який міг би підсилити ворожий наступ на Покровськ чи Торецьк, нині підрозділи Сил оборони України методично продовжують нівелювати. Схема продовжує працювати? Так.
