Гігантська машина під назвою ЗНО потребує лідера
Тому те, що його досі немає в Україні – це справжня катастрофа для вітчизняної освітньої системи, особливо під час війни.
Відповідну заяву на своїй публічній Facebook-сторінці оприлюднила народний депутат Верховної Ради IX скликання Інна Совсун.
Як стверджує обраниця з фракції "Голос", у державному бюджеті Зовнішнє незалежне оцінювання роками хронічно недофінансоване через наявні бюрократичні схеми.
На сьогодні спроби отримати хоч якусь реакцію від очільників МОН абсолютно марні, у зв'язку з чим така політична байдужість і неготовність мінімально аналізувати ухвалені раніше рішення – надто дорого зрештою обходяться всім українцям.
«Зазначене питання не лише до Сергія Шкарлета, але й до попередніх очільниць міністерства – Лілії Гриневич і Ганни Новосад, які не розв'язували цю ключову проблему Українського центру оцінювання якості освіти. Ситуація вкрай неприємна. Вперше з 2008 року, коли ЗНО стало ключовим елементом вступу, у нас є формальні підстави стверджувати, що на процедурному рівні в одних учасників був кращий доступ до отримання вищих результатів, ніж в інших. Як так сталося? Є ситуація війни, на яку складно вплинути. Але також є ряд провалів, накопичених Міносвіти раніше.
Водночас запроваджений Національний мультипредметний тест – це спрощена заміна ЗНО на час війни, online-тест, що складається з трьох блоків: українська мова, математика та історія України. Тест має по 20 завдань з кожного блоку, і відводиться на нього 120 хвилин. Однак після перших сесій НМТ у мережі почали з'являтися завдання й відповіді на них. І потім ті самі питання – з'являлись у тестах під час наступних сесій. Отже, студенти, які складають тест пізніше, – опинились в кращих умовах і можуть претендувати на кращі результати. Фінально ми подивимося, наскільки статистично значуще це вплинуло на результати. Я сподіваюся, що Український центр оцінювання якості освіти, що відповідає за НМТ, видасть результати по днях», – написала Інна Совсун.
Нардеп із фракції "Голос" висновує, що бюрократи МОН фактично скористалися наявною надзвичайною ситуацію у країні – війною, – на яку складно вплинути, а тому, як завжди, вирішили спростити собі роботу, не подумавши про майбутні наслідки від вчиненого невігластва щодо нашої молоді.
Між тим, "Останній Бастіон" вкотре нагадує читачам, що "реформатори" Сергій Квіт і Лілія Гриневич мають відповісти за появу педагогів-колаборантів.
