Кремль готував масову депортацію українців
Міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу наперед оголосив про будівництво міст у Сибіру. Нові колоніальні пункти мали споруджувати раби з України.
За рік до повномасштабного вторгнення у Кремлі розпочали підготовку до масової депортації українців до Сибіру, розраховуючи на швидку перемогу в Україні. Проте агресія пішла не за планом.
Українці, вчинивши агресору запеклий опір, врятувалися від сумної долі бути знову висланими у холодну азійську тайгу і тундру. Таку думку на своєму Telegram-каналі висловив російський блогер Анатолій Несміян.
Він звернув увагу на те, що у 2021 році російська влада несподівано змінила ГОСТи з масових поховань. У рамках цього процесу, крім іншого, було прийнято регламент щодо широкомасштабних евакуацій населення у разі різних надзвичайних ситуацій.
Паралельно гучною заявою відзначився міністр оборони нападу та війни ресурсної федерації московії Сєргєй Шойгу, який на той час ще вважався одним із найближчих спільників кремлівського бункерного щура Владіміра Путіна. Він наголосив необхідності збудувати близько 5 нових міст-мільйонників на території Сибіру.
На думку Анатолія Несміяна, вже тоді президент РФ ухвалив рішення про напад на Україну і планував масову депортацію українців на Схід і Північ. «Думаю, що ці термінові та нічим незрозумілі зміни у ГОСТах були прийняті не для росіян. Ну, тобто нас зрештою, все це теж має торкнутися, але не одразу. А ось для цілей успішної "спецоперації" подібна підготовка виглядає цілком логічною», – написав він.
Українці переконливо зірвали всі ці плани агресора, хоче деяких із нас усе ж вивезли насильно до московії. Тепер, вважає Несміян, задум Кремля може бути здійснений щодо самих громадян РФ, якщо (а точніше – коли) почнуться народні бунти.
Росія на очах усього світу вчиняє жахливі злочини проти людяності. Коли росіяни проводили масштабний геноцид у Чечні та в online-режимі онлайн вбивають сирійців у Сирії, весь світ спокійно спостерігає за кривавою оргією Кремля, лише зрідка цокаючи язиком.
Коли московити напали у 2008 році на Сакартвело, а потім у 2014-му на Україну і стали вчиняти криваві злочини, здавалося, що принаймні Захід (США та ЄС) тепер уже точно стануть єдиним фронтом і зупинять маніяка, тому що ця діяльність становитиме явну загрозу їхній безпеці. Проте боягузливі, пособницькі ігри так званої "міжнародної спільноти", які заохочують кремлівську банду на нові злочини, продовжуються.
Такі слова як цивілізація, мир, міжнародне право, гуманізм тощо, – про які так люблять говорити на Заході, – виявилися пустопорожньою дурницею. Немає жодного права, крім права сильного, немає жодної цивілізації, крім тієї, яку ми бачимо крізь дим і кіптяву зруйнованого Маріуполя та десятки тисяч трупів українців, яких прямо зараз спалюють росіяни у мобільних крематоріях.
Гуманізм, про який ми чуємо з вуст західних діячів (політиків, філософів і тому подібних), давно потонув у криках українських дітей, яких ґвалтує кривава російська тварина на очах їхніх батьків, а батьків на очах їхніх дітей. Саме у той час, коли Макрони та Шольці стають у чергу, щоби зателефонувати кривавому кремлівському маніяку, який заохочує збройне бидло нагородами та званнями.
Про який мир і цивілізацію можна говорити, коли на очах усього людства росія проводить масову депортацію українців на Далекий Схід і Сибір, і викрадає дітей. Не десятки, не сотні й навіть не тисячі, а сотні тисяч дітей, жінок, людей похилого віку, хворих, сиріт!
При цьому нахабно, явно знущаючись і насолоджуючись, бункерний щур видає "правовий документ", яким узаконює масове викрадення дітей. Дивує толерантна реакція влади України на цей кричущий і абсолютно інфернальний злочин Кремля.
Натомість Міністерство закордонних справ України прямо не звинувачує Москву та особисто Путіна у викраденні дітей, називаючи цей злочин (увага!) "спробою легалізувати незаконне переміщення українських дітей із тимчасово окупованих земель на територію росії". Що означає "незаконне переміщення дітей", хіба це не викрадення?
Якщо сама Україна не називатиме речі своїми іменами, то що ми тоді чекаємо від так званої "міжнародної спільноти". Кому потрібна така дипломатична риторика на рівні профанації та халтури, коли наших земляків мучать вороги?
Викрадення дітей треба називати викраденням, а не "порушенням прав дитини". Депортацію треба називати депортацією та етнічним чищенням, а не "насильницьким переміщенням", досить семантичних ігор.
А тим часом про долю української малечі, вивезену силою на московію, практично немає інформації. Раніше повідомлялося, що тисячі викрадених дітей "усиновлюються" російськими сім'ями, також переважно в Сибіру та Примор'ї.
