«Мужицьке царство»: нинішня РФ занурюється у добу Івана Грозного
Ресурсна федерація московії поспішає у минуле, єльцинсько- горбачовська і брєжнєвсько-хрущовська позаду, на черзі – сталінсько-петровська.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, організованого й оприлюдненого незалежним виданням "Province.ru", передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
З'ясувалося, що у дотаційних і віддалених від Москви регіонах у рази збільшилася кількість молодіжних бандугруповань, керованих кримінальниками на зоні, які тероризують цілі райони.
Показовою є ситуація у Новосибірську, Читі, Красноярську, Іркутську та Кургані, де неповнолітні правопорушники, татуйовані тавром "АУЕ", у стилі опричників Івана IV Грозного вимагають плату від підприємців.
«Малолітні хулігани називають себе "Ашанівськими". Вони збираються біля однойменного торгового центру на вулиці Курчатова у Калінінському районі. Угруповання бояться як діти, так і дорослі. Бандити тримають у страху мікрорайони Ювілейний та Снігурі. Водночас їх підтримують авторитети з зон, які знаходяться на околицях Новосибірська», – йдеться у соцдослідженні.
Головною причиною спалаху молодіжного (чи все ж таки вже дитячого – прим.ред.) бандитизму є відсутність батьківської опіки та контролю, оскільки багато чоловіків із Сибіру мобілізовано на український фронт, а матерям нема коли виховувати потомство.
Правоохоронні та силові органи показово самоусунулися й ніяк не впливають на ситуацію, що вкотре доводить: РФ занурюється шаленими темпами у дикість часів царювання Івана IV чи Пєтра I.
Тут слід згадати ідейні сентенції таких мислителів середини XIX початку – XX століть: Алєксандра Гєрцена і Ніколая Бєрдяєва, – котрі називали цей майбутній лад на Росії не інакше, як "мужицьке царство".
«Здичавілий мужик, не пізнавши благ цивілізації, але керований "благою рукою доброго царя", переможе інтелігенцію – цю європеїзовану жменьку, котра затіяла революційний перехід до прогресу. Суть "мужицького царства" полягає у царстві реінкарнації Грігорія Распутіна, мужика з боярськими забаганками» – висновує Бєрдяєв.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що найбільший у світі цвинтар, де майже живцем поховано місто-мільйонник, знаходиться на Колимі.