ЗСУ знищили колись грізну російську бригаду, – The Washington Post
Кривава доля 200 Окремої мотострілецької бригади символізує зрив путінських планів щодо вторгнення в Україну. Армія РФ втрачає колишню міць.
Відповідний матеріал про розгромлений підрозділ із російського Заполяр'я в українських степах оприлюднили на шпальтах видання "The Washington Post". Зазначається, що еліту Збройних Сил московії знищили мотивовані українці, які до 24.II.2022 не мали жодного відношення до армії; але слід розкласти все по поличках...
Атомні підводні човни запливають і випливають з холодних вод вздовж узбережжя російського Кольського півострова на північному краю Європи. Ракети, здатні знищувати міста, десятками зберігаються в бункерах, закопаних глибоко в пагорбах.
З часів холодної війни цей арктичний арсенал захищав бойовий підрозділ, який вважався одним із найгрізніших на росії – 200 Окрема мотострілецька бригада – до часу, поки цьогоріч найкращі бійці й озброєння були надіслані в Україну й оперативно розгромлені. Вказаний підрозділ був одним із перших, які вдерлися в Україну 24 лютого під час страшного штурму міста Харків.
Відповідно до внутрішніх документів 200 бригади, з якими ознайомилася редакція "The Washington Post", і раніше неопублікованих деталей, наданих українськими та західними військовиками та розвідувальними службами, до травня підрозділ повертався через російський кордон, відчайдушно намагаючися перегрупуватися. Документ із детальним описом її порядків у середині війни показує, що на кінець травня у двох батальйонних тактичних групах залишилося менш як 900 солдатів, які, за словами західних офіційних осіб, покинули гарнізон бригади на росії разом із понад 1400 солдатами.
Командира бригади було важко поранено. А деякі з тих, хто все ще вважається частиною підрозділу, були внесені до списку госпіталізованих, зниклих безвісти або "відмовників", які не бажали воювати, згідно з документом, частиною внутрішнього архіву російських військових, отриманого спецслужбами України.
Розгром бригади частково відображає складність її завдання на війні та доблесну роботу українських військовиків. Але уважніший погляд на підрозділ ЗС РФ і Заполяр'я показує, що його доля також була сформована тими самими силами, які й зірвали плани вторгнення російського президента Владіміра Путіна – ендемічна корупція, стратегічні прорахунки та неспроможність Кремля зрозуміти справжні можливості власної армії чи армії супротивника.
Після місяців здачі території та втрати тисяч солдатів Путін тепер намагається врятувати свої грандіозні цілі цілою силою, яка нагадує 200 бригаду: сильно виснажена, значно деморалізована і замінена недосвідченими призовниками. Власне, наступна реконструкція розгрому бригади базується на документах, інтерв'ю з членами частини та їхніми сім'ями, а також розповідях офіцерів українських військових частин, які зіткнулися з росіянами у бою.
Більшість говорили на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційні розвіддані або, у випадку з російськими солдатами, щоб гарантувати власну безпеку. Міністерство оборони росії не відповіло на запити про коментарі; за словами чиновників і експертів, які вивчали документи, запис показує, що бригада перебуває у кризовому стані.
«Вони ледь досягають 60% чисельності, змушені покладатися на підкріплення, якого і близько недостатньо. У вас є хлопці, які відмовляються воювати, хлопці, які зникли безвісти. Все це говорить нам про те, що для Росії війна пішла в жахливо неправильному напрямку», – сказав в інтерв'ю колишній директор Служби оборонної розвідки Фінляндії Пекка Товері.
Війна продовжувала загострюватися для 200 бригади. Як свідчать внутрішні документи бригади, під час удару командир підрозділу отримав настільки важке поранення голови, що він блював, був дезорієнтований і не міг пригадати подій на полі бою, і незабаром його довелося госпіталізувати (багато найпотужнішої зброї підрозділу, включаючи мобільні ракетні установки й танки, було знищено або захоплено).
За кілька місяців після травневої інвентаризації бригада зазнала нових втрат в боях, включаючи липневу перестрілку у селі Гракове на Північному Сході; і вона була серед російських сил, розбитих у вересневому наступі України з метою відвоювати значні частини Харківської області. Весь цей час бригада деградувала зсередини.
Кваліфіковані війська і професійні офіцери, відправлені у бій на початку війни з найсучаснішими танками Т-80БВМ, поступилися місцем групі погано навчених строковиків, які прийшли на службу з мізерним або застарілим спорядженням. Деякі бійці бригади описали її стан як жахливий.
«Підрозділ перебуває в стані занепаду», – сказав солдат, який зараз служить у 200 бригаді після того, як був призваний відповідно до наказу про мобілізацію, виданого Путіним у вересні. Йому та іншим спочатку видали «пофарбовані каски 1941 року і жилети без плит і навіть не вчать, а командири просто говорять: тепер ти – стрілець, а це – кулемет».
У війні, яка стала катастрофічною для більшої частини російської армії, розгром 200 бригади виділяється з-поміж усіх. Вона вступила у конфлікт із кращою підготовкою, новішим обладнанням і більшим досвідом, включаючи попередні бойові місії в Україні, ніж більшість інших підрозділів, але тепер, враховуючи масштаби втрат, за словами одного європейського військового чиновника, їх «не можна вважати бойовою силою».
У мирний час 200 Окрема мотострілецька бригада дислокується на спартанських базах за Полярним колом, менш ніж за 10 миль від кордону РФ із Норвегією. Розташування у колишньому фінському муніципалітеті Петсамо на Північний Захід від Мурманська, підкреслює її місію: служити клином між силами НАТО на Заході та базами Північного флоту росії у Баренцевому морі.
Підрозділ є частиною взаємозв'язаної системи захисту флоту і його баз, яка також спирається на їхнє віддалене розташування, рівні охорони периметра та додаткові з'єднання на Кольському півострові. Попри важливість завдання в Арктиці, Кремль неодноразово обирав 200 бригаду для виконання пріоритетних місій: у Сирії, щоб допомогти президенту Башару аль-Асаду втримати владу, і на Донбасі.
Цьогоріч у січні дві батальйонно-тактичні групи з важким озброєнням зі складу 200 бригади почали посадку на потяги до кордону з Україною. О третій годині ночі 24 лютого повідомили: «Буде стрілянина», – і колона з близько 100 бойових машин розпочала перетин державного кордону.
На знімках, зроблених цивільними громадянами, видно, як один із танків підрозділу використали як блокпост на північній околиці Харкова – спроба навести порядок, яка незабаром виявилася марною. До кінця першого дня вторгнення кілька підрозділів 200 бригади потрапили у засідку або були атаковані, десятки солдатів було вбито або поранено, а техніка, включаючи танки та мобільні реактивні установки "Град", знищена або покинута на узбіччях доріг.
Частково розгром був результатом того, що підрозділ із Заполяр'я виконував одне з найскладніших завдань вторгнення. «Фронт, який їм було призначено, виявився добре захищеним дуже вмотивованими українцями», – сказав високопоставлений чиновник європейської розвідки.
Український військовий план був побудований насамперед навколо захисту Києва, столиці країни. Проте він також передбачав залучення кількох бронетанкових підрозділів, в тому числі 92 Окремої механізованої бригади, щоби зосередити вогневу міць на захисті другого за величиною міста України – Харкова.
Покарання 200 бригади у тих перших боях і десятках наступних залишається причиною бойової гордості вищих українських офіцерів. Генерал-полковник Олександр Сирський, який згодом командував харківською наступальною операцією, нещодавно в інтерв'ю виданню "The Economist" на запитання про російських бійців із Заполяр'я сказав: «Вони дуже добре втікають»; і це красномовний опис.
Бригаду також гальмували проблеми, від яких страждали й інші російські частини. За словами офіційних осіб, у них було мало їжі та пального після споживання або продажу критично важливих магазинів за кілька тижнів до вторгнення.
Рішення Путіна тримати в невідомості навіть старших радників залишило командирам мало часу для підготовки військ, не кажучи вже про координацію планів нападу з іншими підрозділами. Приголомшена опором України, 200 бригада провела наступні тижні, відбиваючи подальші атаки, вкопуючися на оборонних позиціях на Північ від Харкова, кажуть офіційні особи.
У штабі російської бригади оприлюднили лише натяки на криваві битви. У середині березня губернатор Мурманської області оголосив в інтернеті про загибель (увага!) трьох солдатів і одного офіцера в Україні, назвавши їх "справжніми героями".
Але це була лише мала частка справжніх жертв. Внутрішні записи бригади містять детальний підрахунок вцілілих особового складу у травні після того, як вони відступили через російський кордон у Білгородську область; справжність документів підтвердили західні силовики.
На одній сторінці міститься таблиця з переліком 892 військовослужбовців, які ще "наявні" та додані до двох батальйонних тактичних груп, які напередодні війни дислокувалися з Петсамо. Офіційні особи з європейських служб безпеки, які уважно стежать за 200 бригадою, сказали, що ці два підрозділи починали із загальною чисельністю від 1400 до 1600 солдатів.
Один чиновник схарактеризував шкоду, яку такі втрати завдали б ефективності та моральному духу підрозділу, як "катастрофічну". Серед тих, хто залишився, в таблиці 21 позначено як госпіталізованого, 6 як зниклих безвісти та 9 як "відмовників"; вона також показує, що бригада чекала 138 осіб для підкріплення, хоча не вказує на їхню підготовку чи кваліфікацію.
200 бригада показала, що може бути як смертельно ефективною, так і фатально недисциплінованою. Нестабільна продуктивність характерна для підрозділу, який західні силовики називають одною з найефективніших російських бригад, а проте, враженою системною гниллю і дисфункцією.
Прикомандировані до елітного Північного флоту, військовослужбовці 200 бригади отримують спеціальне спорядження і навчання для арктичних умов і часто є першими в черзі за найсучаснішою технікою росії. У 2017 році бригада першою в ЗС РФ отримала нові танки Т-80БВМ, які щойно зійшли з конвеєра, але цьогоріч усі їх втратила у боях на Сході України.
Участь 200 бригади в облозі Харкова завершилася в вересні розгромом ще й під Куп'янськом під час українського наступу, – сказав полковник Павло Федосенко, командир 92 Окремої механізованої бригади ЗСУ, підрозділу, який завдав удару і протистояв російським "полярникам" більше, ніж будь-хто інший. Опісля, залишилися лише фрагменти єдиного батальйону, який складався з групи солдатів, що мало нагадувало досвідчені підрозділи, які вирушили в Україну 7 місяців тому, уточнив Федосенко.
За словами командира 92 ОМБр, більшість офіцерів 200 бригади ЗС РФ загинуло або було поранено, а близько 70% техніки, включаючи близько 32 танки та 100 автомашин, знищено або захоплено. «Від цієї бригади не залишилося нічого, вона повністю знищена», – наголосив полковник Федосенко.
Подібні оцінки дали й західні силовики, розвідники та військові експерти. «Через те, що було втрачено так багато солдатів-контрактників і старших офіцерських кадрів, відновлення 200 бригади займе роки, якщо не десятиліття», – підсумував колишній директор Служби оборонної розвідки Фінляндії Пекка Товері.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, що окупанти будують укріплені лінії кожні 7 кілометрів уздовж дороги Маріуполь-Сімферополь і Маріуполь-Одеса. Планують оборонятися на Півдні.
