Росія Путіна приречена на воєнну поразку, – євродепутат Вілле Нійністьо

СВІТ
10 червня, 19:23
Росія Путіна приречена на воєнну поразку, – євродепутат Вілле Нійністьо
Фото: Facebook

Світ змінився з вибухами російських ракет в українських містах. А після Бучі та Маріуполя забуті картини минувшини стали новою дійсністю.

Багато, але, на жаль, не більшість, західних політиків одразу зайняли рішучу проукраїнську позицію. Тоді як інші (певно, куплена Кремлем меншість) навпаки закликають "не шукати винних" і негайно "миритися сторонам конфлікту".

Якщо перелік других вичерпний і майже достоту відомий читачам, то перших не злічити й до ранку. До відвертих друзів України можна віднести й депутата Європейського парламенту від Фінляндії Вілле Нійністьо, з яким нашому кореспонденту вдалося поспілкуватися дистанційно на тему російської агресії.

Вілле Нійністьо – євродепутат (із 2019), міністр охорони навколишнього середовища (у 2011-2014), племінник президента Саулі Нійністьо
Вілле Нійністьо – євродепутат (із 2019), міністр охорони навколишнього середовища Фінляндської республіки (у 2011-2014), племінник президента Саулі Нійністьо

*   *   *

- Шановний пане, парламентарю, на Вашу думку, російська федерація – це реінкарнація Третього Райху, Совєцького Союзу чи поєднання їх обох? Адже для українців воєнні злочини, вчинені окупаційним контингентом РФ, все більше нагадують терор обох цих тоталітарних режимів у новій обгортці.

- Знаєте, путінську росію я б волів порівнювати саме з нацистською Німеччиною 1939 року. Хоча деякі мої колеги з Європарламенту переконують у тому, що РФ – це Ваймарська Німеччина після Версальського миру 1919 року і тому не слід її зайвий раз дражнити, бо після Владіміра Путіна може прийти ще гірший, кривавіший диктатор. Очевидно, подібні міркування ніщо інше, як омана.

Будьмо реалістами, Путін не зупинить свою воєнну авантюру тільки на Україні, навіть за умов поступок і виконання його вимог. Для нього, як вихідця з ще совєцьких спецслужб, будь-які поступки, будь-яке замирення – це ознака слабкості, яка лише підбадьорює на продовження агресії, на втілення у життя нового конфлікту в Європі. Можливо, я не хочу у це вірити, наступними жертвами росії стануть країни Балтії.

- Тобто, Ви теж вважаєте, що Україна не має торгувати власним суверенітетом заради забаганок хворого диктатора, котрий провокує глобальну енергетичну і продовольчу кризи?

- Аж ніяк. Ваша країна у 2022-му, це не Фінляндія у 1940-му, коли її долю вирішили задовго до воєнного вторгнення шляхом підписання якогось таємного протоколу у бункері. Ви маєте повне право вимагати повернення під свою юрисдикцію всіх окупованих територій. Натомість від міжнародної спільноти, у першу чергу Організації Об'єднаних Націй, вимагається змусити росію припинити цю загарбницьку війну, що веде до геноциду. Ми не повинні повторити помилок понад 80-річної давнини, це ж буде сором і ганьба!

- Власне, якщо з Путіним усе зрозуміло, то що з приводу інших владоможців, урядовців, військовиків, чиновників і, можливо, олігархів. Чи є хтось із них притомним і самостійним гравцем, аби здійснити, ну, скажімо, державний переворот і сприяти поверненню миру на Сході Європи не на утопічних умовах Кремля?

- Погодьтеся, у росії вся владна вертикаль – це "колективний Путін". Я безліч разів говорив, зокрема і з трибуни Європарламенту, що російська політична еліта все ще живе в імперіалістичну, колоніалістичну епоху. Не шукайте там гідних фігур, здатних повернути вам території не на їхніх умовах і ще й вибачитися за тисячі смертей.

Як показує історія, після одного кривавого правителя на росії приходить такий самий, або у рази гірший. До прикладу, Лєніна замінив Сталін, який розгорнув небачений доти терор і репресії. Сам факт, що совєцький комунізм іноді переходив на рейки російської колоніальної імперської політики яскраво доводить живучість і пристосуванство ідеї про "велику росію", яку чомусь усі ображає, але яка водночас ніби всіх перемагає. Це ж нісенітниця!

- Як у небезпечній, надкритичній ситуації, що наразі склалася в Україні, на Заході сприймають злочинні дії росії? Невже симпатія до так званої "великої російської культури" перевищує емпатію до сотень закатованих російськими солдатами, котрі у школі певно читали праці класиків російської літератури, жертв в Ірпені, Херсоні, Тростянці.

- Гадаю, тут буде доцільним коротко схарактеризувати вказане Вами явище не інакше, як "Стокгольмським синдромом". Тобто, європейці, першочергово німці, зі зрозумілих історичних причин співчувають, бо несуть на собі тавро спадкоємців колоніальних імперій. Водночас вони не розрізняють українців від росіян через близькість ваших культур і мов, у зв'язку з чим суспільства на Заході однаково приймають як біженців з України, так і політемігрантів із росії. Європейці змогли подолати імперський ресентимент, оновити власне самоуявлення про минувшину, де панувала дискримінація і рабство, натомість росія цього не зробила і не прийняла до сьогодні, залишившися ментально на межі XIX-XX століть.

- Яким бачиться завершення російсько-української війни зі Страсбурґа, де ви перебуваєте як євродепутат від Фінляндії?

- Очевидно, поразкою агресора. Але на тепер поки що існує загроза зростання і поширення конфлікту за межі України через спроби її примусового заморення з росією. Тут дехто все ще марно сподівається, що територіальні подачки повернуть російську владу до прагматичної реальності, в якій жодна імперія не може контролювати рішення своїх колишніх колоній. Однак це помилка! Росія має пройти шлях нацистської Німеччини: покарання історією за надмірну експансивну пиху, а всі поступки тільки спонукають агресора зберігати фальшивий образ себе, в якому він має право вирішувати долю не лише своїх сусідів, а й решти світу, загострюючи й затягуючи конфлікт. Цього ніяк не можна дозволити.

Насамкінець "Останній Бастіон" закликає своїх читачів згадати про те, що президент Польщі Анджей Дуда не бачить підстав вести хоч якісь переговори з адептом імперського шовінізму і необільшовизму Путіним.

Автор : Денис Ковальов
вибір редакції
Читайте також:
Війна
Деякі українці досі вважають широкомасштабну війну далеким гостросюжетним фільмом, але тільки трагічні вісті з фронту повертають тверезість.
05 листопада, 08:09
Війна
Ціна помилки на війні дорівнює людському життю, іноді це життя втрачає близька людина, по смерті якої на душі лишається незагоєна рана...
11 жовтня, 19:45
Війна
Їх називали "ситуативними вояками", що виконують дрібні завдання. Але вони – справжні степові кентаври, на чиєму рахунку чимало подвигів...
29 серпня, 17:23
Війна
Бог «руського миру» – це перевертень, диявол, одягнений у московські ряси – І. Козловський
20 серпня, 16:35
Спорт
Спорт нерозривно пов'язаний з усіма іншими аспектами життя. Він не може знаходитися осторонь подій, які відбуваються у державі.
28 липня, 09:21
Війна
Допоки тримається незламний і багатостраждальний Маріуполь, Україна житиме. Але ціна за це надто велика...
29 квітня, 09:26